3. Прогнозування небезпек та захист від їх дії

Дослідження причин виникнення небезпек, їх характеристик, особливостей впливу сприяє розробці ефективних заходів захисту, спрямованих на забезпечення нормального функціонування органі­зації. Управління безпекою та стійкістю функціонування організа­ції залежить від глибини прогнозу соціально-економічних наслідків небезпечних ситуацій та своєчасного планування і виконання низ­ки запобіжних і захисних заходів.

Прогнозування наслідків небезпечних та екстремальних ситу­ацій має включати:

• оцінку імовірності та аналіз причин виникнення екстрема­льних ситуацій;

• очікувану силу впливу (інтенсивність) та механізми розви­тку небезпеки;

• характеристику і розміри ураження реципієнтів (працівни­ків, структурних одиниць тощо);

• агресивність та глибину впливу чинників небезпеки (імові­рність змін зовнішнього середовища, тривалість періодів прояву негативних наслідків, багатоступеневість такого прояву тощо);

• періодичність виникнення небезпечних та екстремальних ситуацій та їх динаміку;

• визначення величини збитків у випадку реалізації небезпе­чних та екстремальних ситуацій.

Оцінку потенційних збитків необхідно проводити на стадіях передпроектних та науково-дослідних розробок системи і структу­ри організації, при виборі пріоритетних заходів її захисту.

Вибираючи варіант найбільш ефективних запобіжних заходів необхідно враховувати суму інвестицій та величину збитків, яких вдасться уникнути в результаті їх реалізації (за відсутності можли­вості повного захисту).

Запобіжні та захисні заходи, а також засоби забезпечення безпеки спрямовуються на:

• відвернення чи ліквідацію небезпеки шляхом усунення джерела її виникнення або віддалення його в часі, просторі тощо;

• захист організації від небезпеки шляхом застосування за­ходів захисту, а також страхування при потенційних небезпеках;

• використання системи засобів підвищення безпеки;

• розробку відповідної нормативно-правової бази, спрямова­ної на формування концепції безпеки;

• проведення суворого нагляду та контролю за виконанням відповідних законів, постанов, правил, положень, які регламенту­ють вимоги щодо забезпечення безпеки;

• розробку системи запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на них, планів діяльності організації у кризових ситуа­ціях;

• забезпечення умов для підтримання на належному рівні внутрішньої безпеки організації за всіма напрямками.

Проблема захисту від небезпечних процесів у зовнішньому середовищі, як правило, зводиться до проведення локальних заходів щодо захисту організації. Однак нині ефективних результатів можна досягти лише за умови проведення комплексної системи запобіжних та захисних заходів, які спрямовані на охорону всієї сукупності складових системи.