2. Складові елементи механізму управління

В.Б. Авер'янов, досліджуючи державне управління, доводить певну єдність і однопорядковість механізму державного управління та механізму виконавчої влади і робить спробу визначити механізм виконавчої влади завдяки аналізу механізму державного управлін­ня. З огляду на завдання та цілі свого дослідження він розглядає механізм управління більшою мірою з позиції структурно-організаційного підходу. Механізм державного управління в ньо­го - це сукупність державних органів, організованих у систему для виконання цілей (завдань) державного управління відповідно до їх правового статусу, та системи правових норм, що регламентують процес реалізації вказаними органами свого функціонального при­значення '. При цьому він зазначає, що структурно-функціональне розуміння механізму державного управління спонукає до включен­ня у його систему суспільних відносин державного управління, але зазначені відносини, як і сам механізм державного управління, ви­ступають самостійними складовими елементами державного управління.

На нашу думку, цілком справедливо М.1. Круглов наголошує на комплексному характері механізму управління: "Механізм дер­жавного управління - це сукупність економічних, мотиваційних, організаційних і правових засобів цілеспрямованого впливу суб'єктів державного управління і впливу на їх діяльність, що за­безпечують узгодження інтересів взаємодіючих учасників держав­ного управління.

Оскільки фактори державного управління можуть мати еконо­мічну, соціальну, організаційну, політичну і правову природу, ком­плексний механізм державного управління повинен являти собою систему економічних, мотиваційних, організаційних, політичних та правових механізмів" ².

Залежно від підсистем державного управління можна розгля­дати комплексний механізм державного управління як загальні ча­стини й частини підсистем та інститутів системи державного управління та їх взаємозв'язки.

Отже, механізм управління є складним і системним утво­ренням, що органічно поєднує в собі рані складові елементи. На­ведені вище підходи до його визначення та думки науковців щодо зазначеної проблеми не вичерпують усіх можливих поглядів, але визначають основні підходи до розкриття та вирішення цієї про­блематики. У вузькому розумінні механізм управління - це статич­на єдність певних структурних елементів, які слугують інструмен­том організації управлінських явищ і процесів. У широкому розу­мінні - це інструменти впливу на управлінську інформацію, які за­безпечують динаміку, реальне функціонування усієї статичної єд­ності елементів.

Таким чином, комплексний механізм соціального управління складається зі структурно-функціонального, структурно-організаційного механізму та механізму управлінської діяльності.

Структурно-органЬаційний механізм утворюють елементи соціальної системи: елементи суб'єкта управління, елементи об 'єкта управління.

Структурно-функціональний механізм складають основні підсистеми соціальної системи, утворені для виконання відповід­них сукупностей функцій: економічна, соціальна, політична, нор­мативна (правова), комунікативна тощо.

Наведемо визначення управлінської діяльності.

Управлінська діяльність — доцільні дії суб'єктів управління, які базуються на застосуванні на практиці знань, умінь, навичок, спо­собів і засобів, вироблених історичним досвідом, науковим пізнан­ням, за допомогою яких забезпечується організація процесу управ­ління та результативний управлінський вплив на процес функціону­вання системи.

Виходячи з того, що предметом управлінської діяльності є інформація, можна сказати, що елементами механізму управлінської діяльності є складові, за допомогою яких можна здійснювати цю діяльність.

Механізм управлінської діяльності становить елементи, які впливають на управлінські відносини або інформацію як предмет управлінської діяльності. За допомогою інформації здійснюється керівний вплив на процеси, які відбуваються в системі, для досяг­нення необхідних бажаних станів (цілей) та отримується інформа­ція про стани об'єкта управління і системи в цілому.

Механізм управлінської діяльності — це система елементів або частин елементів, за допомогою яких забезпечується органі­зація процесу управління та результативний управлінський вплив на процес функціонування системи, тобто забезпечується необ­хідна динаміка системи.

Механізм управлінської діяльності складається з таких час­тин:

Цільова частина - сукупність усіх цілей, на реалізацію яких спрямована управлінська діяльність (підвищення ефективності виконання основних функцій системи).

Функціональна частина - види управлінської діяльності (пі­знавально-програмувальні та організаційно-регульовані), необхідні Для виконання основних функцій організації.

Методологічна частина - ті методи, які використовуються при виконанні всіх видів управлінської діяльності, тобто забезпечують виконання функціональної частини.

Частина, яка відображає сукупність принципів, - норми або правила, за якими потрібно здійснювати успішну управлінську дія­льність.

Інструментальна частина - управлінські рішення, повнова­ження, засоби інформаційно-матеріально-енергетичного (І-М-Е) впливу на об'єкт управління.

Технологічна частина - технологія підготовки прийняття і виконання управлінських рішень.

Розглянемо основні елементи механізму управлінської діяль­ності.

При описі системних зв'язків державного управління треба враховувати, що перераховані елементи самі мають складну, бага­торівневу та ієрархічну організацію, виявляючи себе у вигляді пев­них підсистем: підсистема цілей, функціональна структура, органі­заційна структура, підсистема управлінської діяльності і, звичайно, підсистема принципів. Тому її важко зобразити схематично, але кожен, хто теоретично або практично пов'язаний з управлінням, має чітко уявляти, що з яким би одиничним елементом управління він не мав справу - компетенцією державного органу, формами і методами його діяльності, його рішеннями або організаційними заходами, - цей елемент уписаний через групу однозначних елеме­нтів у систему онтологічних елементів державного управління.

Необхідною методологічною вимогою при описі будь-якої під­системи державного управління (і будь-якої її ланки) - від керова­ного об'єкта (організації, установи тощо) до вищого рівня держав­ної влади - є охоплення всього різноманіття взаємодіючих елемен­тів та уявлення їх у вигляді єдиної взаємообумовленої конструкції (об'єктивної системи).

Можна зробити висновок, що всі елементи механізму управ­ління є системою засобів, за допомогою яких забезпечується ре­зультативне управління в соціальній системі.