5. Поняття і значення керівника в митній службі

Особа керівника в будь-якій соціальній системі відіграє значну роль у формуванні та збереженні ефективної соціальної системи. Керівник дає напрямок для всієї системи, забезпечує ефективність її функціонування в суспільстві. Він уособлює весь орган (підроз­діл) митної служби, його авторитет та імідж. І найголовніше - ефе­ктивність роботи керівника найбільшою мірою визначає ефектив­ність роботи керованої ним соціальної системи.

Керівник — це особа, яка наділяється правом прийняття рішень та виступає в ролі єдиноначальника в межах наданих йому повноважень .

Діяльність сучасного керівника багатофункціональна. Вона об'єднує діяльність з визначення основних цілей управління, а та­кож головних напрямків їх досягнення і розвитку. Ця діяльність пов'язана зі впливом на підлеглих, виконанням конкретних управ­лінських функцій щодо підлеглих, організації в цілому, відповіда­льністю перед вищими органами за виконання основних функцій організацією.

Діяльність керівника передбачає і особливий тип спілкування з особами, що беруть участь в управлінських відносинах.

Вплив керівника на підлеглих має на меті примушення остан­ніх до конкретної службової поведінки, що відповідала б вимогам організації (підрозділу).

Розуміючи величезну значущість проблеми формування моделі професійно-компетентного керівника в митній службі, розглянемо її основи.

Генрі Мінцберг у 1970 р. розробив модель керівника як вико­навця десяти управлінських ролей. Керівник повинен мати якості, здібності, вміння, знання, навички, повноваження і статус щодо виконання певних ролей: особистих, інформаційних і щодо прийняття рішень.

Особистісні ролі вимагають, щоб менеджер був: 1) лідером для підлеглих, 2) зв'язківцем організації із зовнішнім середовищем, 3) обличчям організації в офіційних зустрічах.

Інформаційні ролі вимагають, щоб менеджер був: 4) оглядачем інформації про стан організації, 5) розповсюджувачем необхідної інформації усередині організації, 6) оратором та інформатором для зовнішнього середовища.

Ролі щодо прийняття рішень вимагають, щоб менеджер був: 7) підприємцем щодо змін середовища, котре впливає на працезда­тність організації, 8) енергійним і рішучим керівником при настан­ні непередбачених подій, 9) розподільником ресурсів усередині організації, 10) посередником, котрий вирішує внутрішні й зовніш­ні проблеми.

Підстави для типологізації моделі ефективного керівника мо­жуть бути різними: рівень загальної і спеціальної культури; стиль мислення (інноваційний, активно-творчий, пасивно-виконавський); ставлення до загальнолюдських цінностей (громадянин-патріот, космополіт, "болото"); мотивація до служби (прагнення до самореалізації, задоволення матеріальних і духовних потреб, забезпечення нормальної кар'єри). Найважливішим критерієм типологізації є здібності у сфері соціального управління.

Е.І. Гарбер справедливо відзначає: "Генезис, структура і дина­мізм професійних здібностей тісно пов'язані з емоційно-вольовою сферою суб'єкта діяльності, з трудовою мотивацією, соціальним статусом, що накладає на них свій відбиток; важливою особливіс­тю професійних здібностей є стійкість до різних несприятливих факторів, що нерідко мають стресовий, а іноді й екстремальний характер. Більш суттєво впливає на їх формування стан здоров'я, властивості нервової системи, індивідуальний стиль діяльності, "ціна" досягнень. Професійні здібності формуються за законами домінанти і мають дуже складну структуру.

Професійні здібності - це індивідуальна, своєрідна структура психологічних властивостей суб'єкта професійної діяльності, котрі склалися в ході професійного навчання і діяльності на основі існу­ючих задатків, загальних і соціальних здібностей та включення їх у свою структуру. Професійні здібності визначають успішність професійного навчання й оволодіння складними елементами профе­сійної діяльності" ^б.

Однією з головних ознак здібностей до управління загалом і в соціальній сфері особливо є вміння узагальнювати діяльність і зго­ртати зайві дії. Будь-який вид діяльності можна розкласти на пев­ний ряд послідовних дій. Якщо індивід для досягнення мети скоро­чує, згортає деякі типові дії, то можна стверджувати, що він має відповідні здібності. Виключення або згортання зайвих дій робить управлінську діяльність керівника більш успішною.

Л.Д. Кудряшова виділяє таку важливу категорію, як "загальна здатність до управління", під якою можна розуміти здатність до інтегрування, до "сплавлення" у єдність усієї сукупності специфіч­них якостей (здібностей) особистості. Про загальну здатність мож­на судити за способом організації, за характером взаємозв'язку специфічних здібностей ⁷.

Цілісність особистості визначається характером синтезу її специфічних якостей і, вивчаючи цей синтез, ми можемо судити про загальну здатність особистості до управління. Це такі якості: професійні управлінські здібності - індивідуальні особливості керівника в якісно-кількісній різноманітності;

• якості особистості керівника - найбільш узагальнені й стійкі параметри, котрі так або інакше присутні у всіх видах його діяльності;

• управлінські знання керівник одержує на основі осмислен­ня власного досвіду і досвіду інших, а також з літератури про управління. Мова йде не про всі знання, а лише про ті, котрі "згор­тають" процес реальної діяльності й допомагають створити моделі, котрі визначають успішність справи;

управлінські вміння можна визначити як конструктивні знання, трансформовані в управлінські процедури, котрі забезпе­чують ефективність управлінської діяльності. Уміння - це знання, втілені у вирішення конкретних управлінських проблем, наприклад уміння проводити наради, залагоджувати конфлікти. Уміння є від­носно стійкими характеристиками особистості керівника і залежать як від об'єктивної структури діяльності, до якої він був включений тривалий час, так і від здібностей;

- управлінські навички можна визначити як уміння, доведені до рівня автоматизму й існуючі частково на підсвідомому рівні. Це "управлінські штампи", застосування котрих забезпечує ефектив­ність типових, часто повторюваних дій, або використання інтуїції для прийняття управлінських рішень.

Велике значення для керівника має здатність до колегіальної форми керівництва. Така якість гарантує залучення до процесу ви­роблення і планування рішень усіх тих, кого це безпосередньо сто­сується, а також співробітництво керівника з експертами, з коман­дою фахівців, зовнішніми консультантами під час розробки варіан­тів найважливіших проектів і планів. Колегіальність в обговоренні альтернативних варіантів повинна сполучатися з персональною відповідальністю за вибір конкретного проекту та його реалізацію.

Здатність сформувати талановиту команду - найважливіший критерій оцінки керівника. Як відзначає В.Ю. Озіра, "колегіаль­ність керівництва, так званий управлінський ансамбль, - ось... ви­рішення проблеми. Генеральний керівник буде координувати дія­льність усього управлінського ансамблю, а його заступники ста­нуть єдиноначальниками у закріпленому за ними напрямку діяль­ності. Назвемо такий ансамбль управлінською бригадою. До неї можуть входити лінійні і штабні керівники, а також фахівці. Таку бригаду доцільно створювати для вирішення найбільш складних проблем. Створювати управлінську бригаду, котра діяла б ефекти­вно, - справа складна і тонка, котра потребує багато часу й уваги. Однак ці зусилля окупляться".

Тому в процесі типології керівників у митній службі за крите­рієм "професійні управлінські здібності" важливо оцінювати і вра­ховувати такі здібності:

• створювати команду управління;

• визначати стратегічні ідеальні орієнтири, цілі організації;

• обирати найкраще рішення із запропонованих кількох варіантів вирішення проблеми;

• визначати імовірність реального втілення плану, програми, проекту з урахуванням наявних ресурсів і соціальних наслідків.

До управлінських умінь і навичок, необхідним керівникові у митній службі , сілд також зарахувати:

• уміння проводити наради, вести переговори;

• уміння стимулювати діяльність підлеглих працівників;

• уміння ставити перед собою і підлеглими напружені, але реальні цілі й завдання;

• уміння раціонально використовувати свій час і час підлег­лих;

• бажання вести розмірений спосіб життя незалежно від переходу на вищі рівні управління;

• уміння брати відповідальність за дії своїх підлеглих і сис­тему в цілому;

• уміння швидко переймати досвід;

• уміння спостерігати і схоплювати суть людських відносин.

Модель професійно-компетентного працівника державної слу­жби була б неповною без набору відповідних особистих якос­тей:

• стійкість нервової системи (у складних ситуаціях не впада­ти в паніку, не вдаватися до істерики);

• адаптованість психіки (здатність пристосовуватися до мінливих умов роботи);

• висока швидкість реакції на зовнішній вплив (здатність приймати розумне рішення в умовах обмеженого часу);

• сміливість і рішучість (здатність до розумного ризику у випадку необхідності);

• витримка, завзятість, ініціативність та консерватизм (здат­ність не дати захопити себе принадною але нереальною перспективою) тощо.

Управління кадрами митної служби являє собою складну сис­тему окремих інститутів, відносин, які в сукупності з іншими еле­ментами управління становлять механізм існування самої системи, поповнення її фахівцями різнобічної професійної орієнтації, конт­ролю за проходженням служби, досягнення кінцевих результатів роботи.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть поняття і розкрийте значення кадрового забезпе­чення митної служби.

2. Дайте визначення кадрів митної служби.

3. Визначте класифікацію кадрів митної служби.

4. Які існують вимоги до кадрів митної служби?

5. Які основні елементи роботи з кадрами в митній службі?

6. Охарактеризуйте сутність і зміст кожного елементу роботи з кадрами в митній службі.

7. Розкрийте поняття і значення керівника в митній службі.

8. Розкрийте сутність і зміст моделі керівника як сукупності: професійних управлінських здібностей, якостей особистості керів­ника, управлінських знань, умінь і навичок.