logo search
Лекції з УвМО

Тема 7. Правове забезпечення управління в митній службі

  1. Поняття правового забезпечення управління в митній службі, його зміст і завдання

  2. Нормотворчість у митній службі

  3. Правозастосовча діяльність у забезпеченні управління в митній службі

  1. Поняття правового забезпечення управління в митній службі, його зміст і завдання

Можна стверджувати, що за допомогою права регулюється весь процес соціального управління. Мається на увазі визначення статусу суб'єктів і об'єктів управління та динаміки їх прямих і зво­ротних зв'язків. Обґрунтованість визначення правового становища ланок управління і господарювання має сполучатися з точністю встановлення цілей їх діяльності, змістом регулювання різноманіт­них відносин, у які вони вступають між собою, з визначенням спо­собів оцінки управлінської діяльності. Право опосередковує управ­лінський цикл і покликане створювати для нього оптимальний пра­вовий режим.

Фундаментальне значення має правова організація управління. Без цього знижується ефективність діяльності державних органів, послаблюється вплив на державні, господарські й соціальні справи.

Системний погляд на роль права в управлінні дає можливість зробити висновок про те, що за допомогою правових норм здобува­ють юридичне закріплення:

  1. усі основні зв'язки між; суб'єктами та об'єктами соціаль­ного управління у його державно-правовому виявленні;

  2. повноваження відповідних суб 'єктів державного управлін­ня, а в ряді випадків - правомочність суб'єктів громадського са­моуправління (наприклад, права профспілок, трудових колективів тощо);

  3. статус об 'єктів соціального управління;

  4. основні параметри взаємодії державних та недержавних організацій у сфері соціального управління;

  5. юридичний захист інтересів учасників управлінських відно­син;

  6. юридичні обов 'язки, що взаємно покладаються на суб 'єктів та об 'єктів соціального управління;

  7. система заходів юридичного примусу в інтересах забезпечен­ня стабільності та ефективності системи управління.

Отже, соціальне управління здійснюється на основі правових норм, що створюють певний правовий режим реалізації управлін­ських функцій, правопорядок у сфері управління. Таким чином, право є важливою умовою впорядкованості та організованості со­ціального управління.

Важливе значення має впорядкування правового становища управлінських органів. Необхідно обґрунтовано "проектувати" ор­ган управління, тобто визначати його завдання, функції, права, структуру і штати, інформаційну систему, організацію, форми і ме­тоди діяльності. Усі названі елементи знаходяться в суворій залеж­ності й погодженості.

Принципове значення має комплексне правове забезпечення всієї системи управління і процесу її функціонування, а також пра­вового регулювання основних сфер управлінської діяльності. Пра­во активно впливає на підвищення рівня організованості й ефекти­вності управління, на подальший розвиток економіки, науково-технічного прогресу, культури, на охорону і раціональне викорис­тання ресурсів, на підвищення рівня життя народу. У свою чергу, це сприяє посиленню і використанню управлінського потенціалу права.

Комплексна природа управління означає можливість виділення його правового забезпечення. Правове забезпечення управління ха­рактеризується системністю, цілісністю правового регулювання основних сторін управління. Це самостійний вид забезпечення, який взаємодіє з іншими і має загальнозначущий соціальний та ор­ганізаційний прояв. Недооцінка його негативно позначається на якості управління.

З урахуванням системного характеру правового регулювання можна виділити такі його елементи:

а) видання правових актів з урахуванням суспільних потреб;

б) вивчення правових актів усіма працівниками при вступі на посаду й у процесі діяльності;

в) правове виховання як засіб підвищення правової культури і професійної кваліфікації працівників;

г) правильне застосування юридичних норм для оптимального вирішення завдань управління і господарювання;

д) аналіз практики застосування законодавства, правових актів; є) контроль за дотриманням законності, відвернення й усунен­ня її порушень, застосування заходів заохочення або покарання;

ж) удосконалювання законодавчих і інших актів, зміна, скасування застарілих".

Правове забезпечення має комплексний характер, що виража­ється, насамперед, в охопленні ним головних сфер управління - політичної, економічної, науково-технічної, соціальної, екологічної тощо.

Таким чином, правове забезпечення управління можна визна­чити як комплекс організаційних, юридичних, технічних і техноло­гічних заходів, засобів та методів, котрі вирішують питання ком­плексного правового забезпечення усієї системи управління, проце­су її функціонування, а також правового регулювання основних сфер управлінської діяльності.

У рамках правового забезпечення сполучаються різні способи правового впливу з урахуванням широкого спектра правових норм. Із цієї причини воно не зводиться до застосування норм якої-небудь однієї галузі законодавства, а передбачає дію норм консти­туційного, адміністративного, цивільного, трудового права тощо. Але адміністративно-правові норми, розвиваючи конституційні норми, регулюють ті сторони управління, котрі вимагають стійкос­ті, певної однаковості та примусовості. На них, як на своєрідній осі, формуються і діють імперативні норми в інших галузях.

Відзначимо сполучення загального, особливого й одиничного на різних рівнях управління митною справою. Мається на увазі правове забезпечення управління (ПЗУ) в масштабах країни, еко­номіки країни, адміністративно-територіальної одиниці, галузі й сфери, організації.

Розвиток видів правового забезпечення за рівнями передбачає їх суворе співвідношення; із практичного погляду важливо уникну­ти "випадання" якого-небудь виду або окремих елементів.

Тому особливе значення має методика планування правового забезпечення. Важливо підкреслити два основних положення. Пе­рше пов'язано з типовою структурою ПЗУ на всіх рівнях:

а) застосування правових засобів для підвищення ефективності економіки держави і зокрема зовнішньоекономічної діяльності;

б) забезпечення правовими засобами захисту інтересів суб'єктів ЗЕД і держави;

в) зміцнення договірних відносин;

г) дотримання законодавства про працю;

д) забезпечення законності та якості правових актів, що вида­ються;

є) інформування громадян про чинне законодавство, правовиховна робота.

Друга обставина стосується юридичної служби та інших адре­сатів правового забезпечення. Маються на увазі всі функціональні й галузеві підрозділи митної служби, усі категорії посадових осіб, працівників, покликаних у дорученій їм сфері послідовно реалізо­вувати вищезазначені елементи як одну з важливих функцій.

Ще одним різновидом правового забезпечення є застосування його для вирішення основних функціональних завдань, для зміни си­туацій тощо. Такими є розділи про правове забезпечення в рамках цільових програм, планів заходів, великих комплексних актів. їх треба складати у зв'язку з колом вирішуваних завдань і намічува­них дій 3.

Завдання правового забезпечення функціонування систем управління різноманітні. В узагальненому вигляді вони зводяться до такого 4:

Кожне із названих загальних завдань містить багато часткових, правове забезпечення виконання яких здійснюється у різних фор­мах.

В органах державної влади більшість правових форм є юриди­чно коректними тільки у випадку їх прийняття через установлені організаційні форми. Так, організаційні процедури діють відповід­но до регламентів під час прийняття правових актів органами дер­жавної влади.

Використання форм управлінської діяльності має базуватись на комплексному підході до організаційних і правових форм. їх слід застосовувати у поєднанні, з урахуванням сильних і слабких сто­рін, диференційовано та конкретно, виходячи з управлінської про­блеми й ситуації.

Як відомо, за своїм змістом правові форми управління поділя­ються на правотворчу та правозастосовчу форми. У першу чергу йдеться про утворення і застосування законодавчих та підзаконних актів, оскільки митні органи орієнтуються на нормативні акти. Від­повідно, предметом розгляду правового забезпечення управління в митній службі є процеси утворення та застосування норм права в митній службі.

При розгляді цього питання складно розділити правове забез­печення різних аспектів управління митною службою, тому будемо розглядати їх у комплексі.