logo search
Лекції з УвМО

Тема 3. Сутність та особливості управління в митній службі

  1. Основні характеристики митної служби.

  2. Суспільні функції митної служби України.

  3. Стратегічні цілі організації діяльності митної служби.

  1. Основні характеристики митної служби

Аналіз стану митної справи в Україні показує, що її подальший розвиток неможливий без поліпшення управління в митній службі.

Це диктується, насамперед, необхідністю завершення процесу становлення митної служби України, її модернізації та інтенсифі­кації діяльності відповідно до потреб розвитку національної еко­номіки, зміцнення світогосподарських зв'язків, адаптації стандар­тів національної митної діяльності до міжнародних стандартів то­що.

У зв'язку з цим реалізація митної справи виходить за рамки ву­зьковідомчих інтересів і стає найважливішою організаційною ос­новою забезпечення національного розвитку і безпеки та потребує з'єднання зусиль багатьох державних відомств і організацій.

Таким чином, вирішення завдання оптимального сполучення стратегічних інтересів держави і безпосередніх учасників зовнішньоекономічної діяльності вимагає значного підвищення якості й ефективності управління в митній службі.

Наявність теоретичної бази дослідження соціальних систем дає можливість описати особливості системи митної служби.

Завдання опису системи полягає насамперед у виділенні об'єкта із середовища за допомогою встановлення меж середовища й системи з подальшим відображенням (тією або іншою мірою де­талізованих і формалізованих) функціональних особливостей сис­теми. Необхідність опису системи диктується потребою її дослі­дження й більш ефективного управління.

При цьому визначаються межі системи як об'єкта дослідження, тобто зазначається, які елементи й зв'язки належать до системи, а які до середовища.

Необхідно розуміти, що митна служба - це багатовимірне 'явище, яке у свідомості й житті людей, суспільства відбивається різними гранями (аспектами) залежно від тієї сторони, що пов'язана з конкретними відносинами, процесами, поведінкою, ді­єю тощо. Кожен прояв митної діяльності має сенс, оскільки вона несе в собі щось від її сутності.

Митна служба для людини є насамперед формою регулятора певних суспільних відносин.

Уся специфіка діяльності митної служби полягає в тому, що вона особливим, юридичним способом поєднує й розділяє організа­ції, людей, економіки, формою чого виступає інститут митної служби. На жаль, він дотепер не одержав у нашій країні тієї уваги, якої заслуговує. Адже інститут митної служби в юридичному (пра­вовому) змісті робить людей і організації у зовнішньоекономічній діяльності рівними між собою, а стосовно держави ще й рівноправ­ними. Ефективне функціонування інституту митної служби формує передумови для вільного розвитку економіки й самореалізації лю­дини.

Митна служба - нейтральна стосовно національних, релігійних і соціальних ознак різних людей. Оскільки держава поєднує людей, які проживають на її території, у тому числі осіб без громадянства, а також громадян інших держав, то митна служба повинна об'єктивно виражати загальні для всіх, інтегровані потреби, ін­тереси і цілі життєдіяльності, у першу чергу своїх громадян.

Проблема в тому, щоб на кожному етапі розвитку знаходити пропорцію між забезпеченням прав і свобод людини, простір для її активності й творчості, а з іншого боку - забезпеченням певної ор­ганізованої рівноваги в державі, упорядкуванням діяльності індиві­дуумів.

Держава створює та підтримує організаційні й правові умови для вирішення проблем, на які спрямовуються зусилля всього сус­пільства, людей, зайнятих виробництвом матеріальних, духовних і соціальних продуктів. Для держави важливо, у першу чергу, бачи­ти, у чому полягають національні інтереси власного народу, який їх взаємозв'язок з інтересами народів світового співтовариства, у чому залежність від них, та робити все необхідне для їх практично­го здійснення.

Історичною формою організації життєдіяльності суспільства є система інститутів . Державно-правові інститути створюються су­спільством для вирішення суспільних проблем, і люди, які займа­ють будь-які посади в державі, виховуються суспільством і вису­ваються теж ним. Держава "йде" від суспільства і покликана обслу­говувати його потреби, інтереси, цілі й волю. Отже, державно-правові інститути, принаймні в демократичній державі, є інститу­тами самого суспільства і підпорядковуються йому. Держава повинна мати тільки необхідні суспільству інститути й організовувати їх таким чином, щоб при цьому якомога більша кількість громадян утягувалася в їх формування та функціонування. З цього погляду відкритість держави суспільству і ступінь залучення громадян у процеси її діяльності характеризують розвиненість держави як де­мократичного й правового суспільного інституту.

Держава являє собою об'єднане суспільство людей як ціліс­ність ("закритої" структури) на світовій арені у взаєминах з інши­ми країнами й народами. Держава встановлює і підтримує дипло­матичні відносини, укладає і виконує міжнародні договори й угоди, створює регіональні й світові організації та союзи, уніфікує і захи­щає права й свободи людей. Формування відкритих суспільств по­силює інтеграційні зв'язки між народами, що підвищує роль дер­жав (її органів) у налагодженні міжнародного співробітництва й зміцненні світового правопорядку.

Інститут митної служби є засобом правового зв 'язку людини з конкретною державою, який фіксує певні двосторонні відносини, служить важливою основою для розгляду будь-яких питань держа­вного управління.

Митна служба (у широкому розумінні) - частина глобальної й державної інфраструктури, глобальний елемент міжнародної ко­ординації і міжрегіонального регулювання, рівноправний член між­народних економічних інституцій.

У більш вузькому значенні митна служба - соціально-економічний і регулятивний інститут держави для контролю за транскордонними потоками товарів, транспортних засобів, фізи­чних осіб, забезпечення взаємодії національної економіки зі світо­вим господарством, світовим ринком.

Особливий статус державної митної служби в суспільстві по­лягає в тому, що саме (і тільки) через її структури та механізми фо­рмується і закріплюється загальна воля, що надає державним на­становам в організації зовнішньоекономічної діяльності (митній політиці) обов'язкового характеру. Держава за допомогою митної служби забезпечує проведення в життя митної політики методами, які знаходяться в її розпорядженні, у тому числі адміністративними та кримінально-правовими.

Сутність митної служби визначається також тим, що для забезпечення реалізації її цілей і функцій створюється та підтримується у певному обсязі й стані апарат управління - сукупність людей, які покликані професійно підвищувати покликані професійно підвищувати ефективність діяльності митної служби. Цей апарат має складну організаційну структуру.

Становище митної служби, її зв'язок із суспільством або від­чуженість від нього, її обсяг та ієрархічна побудова, якість персо­налу і багато інших параметрів мають вирішальне значення для самої держави, суспільства і державного управління у сфері ЗЕД.

Митна служба як соціальний інститут держави упорядко­вує економічні, політичні, правові, енергетичні, інформаційні й ін­ші відносини та комунікації у сфері зовнішньоекономічних відносин усередині країни і зі світовим торговим співтовариством, забезпе­чуючи стійкість і передбачуваність взаємодій між торговими партнерами.

Митна служба як один із соціальних інститутів відстежує про­блеми необхідності модернізації митних органів, установ та органі­зацій: аналізує інформацію про існуючі й перспективні ситуації, здійснює, за необхідності, зміни цілепокладання, висуває нові (мо­дернізовані) цілі й норми у сферах своєї діяльності. Митна служба як спеціалізований соціальний комплексний інститут у даний пері­од розвитку людства необхідний і достатній для всіх держав світу і

У світі існують митні служби різного інституціонального соці­ального рівня. При досягненні рівня самодостатності кожної з пев­ної групи держав цей соціальний інститут теж досягає вищого рів­ня взаємодії. Настають умови повної (абсолютної) довіри - полі­тичної, економічної, соціальної. Так, у центрі Європи організова­ний єдиний митний міждержавний соціальний інститут на основі Шенгенської угоди.

Діяльність державної митної служби України розглядається як необхідна умова для нормального, стійкого функціонування суспі­льства. Вона працює в режимі фільтра, що пропускає людей і това­ри, дозволені до переміщення, й затримує товари, заборонені до ввезення чи вивезення.

Митна служба України ще недостатньо забезпечує рівність людей і організації у зовнішньоекономічній діяльності. її діяль­ність в основному спрямована тільки на захист інтересів держави. Вона в цілому показала свою ефективність, особливо у виконанні фіскальної функції.

Діяльність митної служби України тісно пов’язана зі стабільні­стю державної митної політики, інструментом проведення якої у життя вона і є. Тому розвиток митної системи України визначаєть­ся ініціативами Уряду, що формує державну митну політику.

Узагальнюючи характерні особливості митної служби як соціального інституту держави, можна виділити такі її основні ознаки:

  1. Це елемент інституціональної системи держави і світового митного співтовариства, головною метою якого є захист і охорона потреб та інтересів громадян держави. Митна служба за специфі­кою своїх соціальних функцій, цілей, ролей і статусу є підсистемою соціальної системи в масштабах держави.

  2. Об'єктом впливу постає певний комплекс специфічних сус­пільних відносин. Властивості ж об'єкта визначають характеристи­ки системи управління, її завдання, форми й методи діяльності.

  3. Наявність системи соціально значущих цілей існування, фу­нкціонування й розвитку митної служби, її організаційної структу­ри, а також ресурсів, необхідних для її ефективної діяльності.

  4. Системі митної служби притаманна організаційна єдність.

  5. Наявність системи комунікаційних зв'язків між елементами системи митної служби та із зовнішнім середовищем.

  6. Централізованість управління системою митної служби. Усі частини митної служби управляються командами з центру. У сис­темі чітко виділяються керівна і керована підсистеми за кожним рівнем управління, відносини між якими визначаються дією меха­нізмів і засобів організації, регулювання й контролю.

  7. Ієрархічність організаційної структури митної служби. її іє­рархічна структура визначається департаменталізацією, відносина­ми керівництва й підпорядкування, системою соціальних позицій, ролей соціальних груп та індивідів. Наявні чіткі статусно-рольові структури органів, установ, підрозділів, персоналу, а також механі­зми, що забезпечують організованість, керованість і ефективність спільної діяльності.

Хоча останнім часом керівництво ДМСУ провело т. зв. "рефо­рму" структури митної служби, ліквідувавши всупереч законодав­ству (Митний кодекс України) другий - проміжний рівень управ­ління (регіональні митниці) в системі.

8. Наявність сукупності територіально розподілених органів Митної служби, що функціонують на основі єдиних інституціона служби, між підрозділами й працівниками.

9. Наявність відповідних норм і правил, що визначають статус, структуру і діяльність митної служби, тобто організація й діяль­ність митних органів, установ та організацій є підзаконними, ґрун­туються на чинному законодавстві. Діяльність митної служби здій­снюється в правовому полі чинного законодавства, а отже, у випа­дку порушення останнього настає юридична відповідальність.

  1. Митна служба - суб'єкт реалізації певного виду діяльності й суспільних відносин, що поєднує на професійній основі в соціа­льну спільність службовців - митників, які мають соціальний ста­тус державних службовців, та інших працівників митної служби.

  2. Мілітаризованість системи. До осіб, що зараховуються в кадри митної служби, пред'являються спеціальні вимоги. Є свій порядок проходження служби, присвоєння працівникам спеціаль­них звань та Дисциплінарний статут.

  3. Наявність механізмів, що забезпечують власний соціально-правовий захист, а також соціально-економічних підсистем суспі­льства.

  4. Наявність механізмів, що забезпечують можливість і здат­ність системи митної служби до відтворення й удосконалення ор­ганізаційної структури та діяльності.

  5. Наявність специфічних для митної служби норм і ціннос­тей, закріплених законодавчо й обумовлених організаційною куль­турою, що регулюють внутрішні відносини й зв'язки, забезпечують певний ступінь її відкритості й проникнення для впливів зовніш­нього оточення.

  6. "Продукція" митної служби має особливий характер, що зумовлює складність визначення продуктивності та ефективності її діяльності. Якщо для приватного сектора прибуток є основним мі­рилом успіху, то орган митної служби, за відсутністю мотиву при­бутку, не має вичерпного мірила або стандарту, за яким можна су­дити про результати його діяльності, а існуючі показники завжди піддаються критиці та триває постійний пошук нових критеріїв ви­значення ефективності діяльності.

Виконання широкого кола обов'язків щодо здійснення кон­тролю за виконанням посадовими особами і громадянами законо­давчих та інших нормативних актів з питань здійснення митної справи. Певним категоріям працівників митної служби надано право застосовувати до правопорушників заходи адміністративного примусу та спеціальні засоби впливу.

Таким чином, митна служба — це орган державної виконавчої влади, наділений визначеними законодавством повноваженнями щодо організації зовнішньоекономічної діяльності, головною ме­тою якого є захист інтересів громадян і держави.