Довгострокове фінансове планування

Ціллю довгострокового планування є складання прогнозу балансу і звіту про прибуток і збитки.

Якість фінансового планування визначається рівнем бухгалтерського звіту й фінансового контролю. Фінансові звіти організацій повинні включати такі ключові позиції, як прибуток, ринкова позиція, виробництво, використання активів, інновації.

Для складання прогнозних фінансових документів використовується методи прогнозу продаж, процент від продажу, аналіз беззбитковості та ін.

Прогноз продажу. Процес фінансового планування починається з прогнозування майбутніх продаж.

Правильно визначений прогноз є основою для:

• організації виробничого процесу;

• ефективного розподілення засобів;

• контролю над запасами.

Період прогнозу продаж повинен бути пов’язаний із загальним плановим періодом. Інколи прогнози продаж складають на 1 рік і на 5 років. Чим коротше прогнози продаж, тим точніше і конкретніше повинен бути зміст в них інформації.

Методи прогнозу продаж. Величину майбутніх продаж визначають за допомогою наступних методів:

1. Оцінка торговими робітниками. Це дуже цінне джерело інформації, оскільки торгові робітники найбільш тісно стикаються з потребами покупців.

2. Опитування споживачів. Вони даються для визначення їх покупок в прогнозний період. Найслабшим місцем цього методу є висока ймовірність неочікуваних змін ринкової кон’юнктури.

3. Аналіз часових рядів. Необхідно для звіту часового коливання величини продажу товарів. Включає в себе три основні методи:

• аналіз тенденцій;

• аналіз циклічності;

• аналіз сезонності.

Аналіз тенденцій допомагає визначити зміну продажу в період обраного періоду часу.

В рамках аналізу циклічності виявляються зміни продажу, пов’язані з діловим циклом.

Сезонний характер використання товарів також накладає відбиток на величину продаж.

Метод проценту від продажу і його застосування в фінансовому плануванні. Цей метод дозволяє вивести кожний елемент планового балансу і звіту про прибуток і збиток, виходячи із запланованої величини продаж. За допомогою методу проценту від продаж можна визначити конкретний зміст прогнозних фінансових документів.

До основи визначення процентів співвідношення належать:

- процентні співвідношення, характерні для поточної діяльності фірми;

- процентні співвідношення, розраховані на основі ретроспективного аналізу за останні кілька років;

- висновок менеджменту, особливо в тих випадках, коли складені процентні співвідношення не задовольнють керуючих і вони хотіли б змінити їх для покращення фінансових показників.

Нижче приведений приклад розрахунку елементів звіту про прибуток і збиток і балансу на основі застосування методу проценту від продажу (табл.10).

Таблиця 10 – Звіт про прибуток і збиток .

При цьому методі кожний елемент фінансових документів розраховується як визначене процентне співвідношення до велечини продаж.

Таблиця 11 – Баланс фірми

н.з. – метод проценту від продажу не застосовується, тому що величина довгострокових зобов’язань і розмір власного капіталу не залежить від змін продажу.

Аналіз збитковості є достатньо універсальним методом фінансового планування.

Він дозволяє:

- визначити обсяги виробництва і продаж товару з точки зору їх беззбитковості;

- приймати рішення щодо цільових розмііви прибутку;

- збільшити гнучкість фінансових планів шляхом звіту можливих вимірів: в затратах матеріалів і витратах праці, продажної ціни і обсягу продаж.

Суть методу у визначенні такого мінімального обсягу продажу продукції, починаючи з якого підприємство не має збитків. При цьому витрати підприємства дорівнюють його доходам, тобто:

O_пр * Ц = С_пост + V * O_пр ,

де О_пр – обсяг продажу, шт.;

Ц – оптова ціна продажу, грн;

С_пост – величина постійних (фіксованих) витрат, грн;

V – величина змінних витрат на одиницю продукціі, грн.

Тоді:

де О_кр – точка беззбитковості, тобто такий обсяг продажу, починаючи з якого ціна продажу товару перевищує витрати на його виробництво та реалізацію.

Отже, для визначення планової величини обсягу виробництва та продажу, що відповідає беззбитковому стану підприємства, необхідно знати три величини:

- оптову ціну продажу товару;

-обсяг постійних (фіксованих) витрат, тобто таких витрат, величина яких у короткому періоді часу не пов’язана з обсягом виробництва і реалізації та їхніми змінами. Це витрати на устаткування, його утримання й експлуатацію, амортизаційні відрахування, адміністративні витрати на оренду, рекламу, соціальне страхування, наукові дослідження, розробки та ін.;

-обсяг змінних витрат, тобто таких витрат, які змінюють свою величину у зв’язку із зміною обсягу виробництва та реалізації продукції. Якщо обсяг зменшується – змінні витрати зменшуються і навпаки. До змінних витрат відносяться витрати на сировину та матеріали, заробітну плату основного виробничого персоналу, електроенергію, транспортування та інші.

Графічно точка беззбитковості визначається у точці перетину ліній валового доходу і валових витрат (рис. 9).

25

20

Точка беззбитковості

10

Збитки

5

25

Рисунок 9 – Визначення точки беззбитковості підприємства

Логіка аналізу беззбитковості може використовуватися і для визначення обсягу виробництва та реалізації продукції, необхідного для отримання цільової величини прибутку.

Граничний обсяг нарощування виробництва продукції необхідно визначати для того, щоб запобігти збільшенню витрат та зменшенню прибутку на кожну додаткову одиницю продукції, що виробляється, і, як наслідок, зменшення валового прибутку від реалізації більшого обсягу продукції. Це відбувається тоді, коли різниця між граничним доходам (MR) та граничними витратами (MC) дорівнює нулю.

MR – MC = 0

Особлива увага повинна бути звернена на показника прибутковості придприємства.

Абсолютна сума прибутку, яка отримана підприємством, є важливим показником його прибутковості. На основі прибутку встановлюється рівень ефективності господарювання. При цьому використовують показник рентабельності, який визначається співвідношенням прибутку з авансованою вартістю (авансовим капіталом) або поточним витратам. Рентабельность означає прибутковість або дохідність виробництва та реалізаії всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих її видів.

Залежно від того, з яким показником порівнюється прибуток, визначається відповідна рентабельність.

Види рентабельності підприємства та їхні розрахунки:

- рентабельність капіталу

прибуток від звичайної діяльності

загальна = капітал х 100,

прибуток чистий

чиста = капітал х 100;

- рентабельність продукції

прибуток від звичайної діяльності

загальна = собівартість продукції х 100,

прибуток чистий­

чиста = собівартість продукції х 100;

- рентабельність прибуток від реалізації і-го виду продукції

конкретного = собівартість цього виду продукції х 100

виду продукції

- рентабельність

продажу прибуток від випуску і реалізації

продукції або = обсяг реалізації за оптовими цінами х 100

обороту

Зміна рівня того чи іншого показника рентабельності залежить від зміни економічних та організаційно-технічних факторів виробництва та реалізації продукції (робіт та послуг). Тому у процесі аналізу стану рентабельності підприємства необхідності визначити, які фактори більше впливали на підвищення чи зниження рівня рентабельності та розробити відповідні заходи підвищення ефективності діяльності підприємства.

Якщо прибутковість підприємтсва знижується, то зменшується ціна акцій та співвідношення прибутку на акцію (ПНА) та її ціни. Для інвесторів, акціонерів показники прибутковості (рентабельності) підприємства є дуже важливими. Чистий прибуток використовується у розрахунках ряду показників акціонерного капіталу:

Прибуток після сплати податків

Прибуток на _та дивідентів на привілейовані акції_

звичайну акцію (ПНА) = Кількість звичайних акцій ;

Ринкова ціна акції

Цінність акцій = ПНА ;

_Дивіденд на одну акцію_

Рентабельність акції = Ринкова ціна акції .

Більш об’єктивну оцінку ефективності діяльності підприємства можна отримати за допомогою комплексу, системи показників, що всебічно характеризують економічний стан підприємтсва.