4.1 Основне поняття

Весь процес планування в економічній організації можна розділити на дві основні стадії:

• розробка стратегій діяльності фірми ( стратегічне планування ) ;

• визначення тактики реалізації виробленої стратегії ( оперативне чи теж саме тактичне планування ).

Стратегічне планування. Стратегія економічної організації - це сукупність її головних цілей і основних засобів досягнення даних цілей, іншими словами – визначення загальних напрямків її діяльності.

Стратегією не може бути просте визначення бажаних цілей і зручних засобів їх перетворення. Прийняти бажане за дійсне – це ще не значить розробити стратегію. Стратегія повинна виходити не з приємних мрій, а з реальних можливостей розвитку фірми. Тому стратегія – це, передусім, реакція організації на об’єктивні зовнішні і внутрішні обставини їх діяльності.

Як правило, стратегічне планування буває розраховано на тривалий період хоч в багатьох організаціях базується на середньостроковому плануванні

( другий засіб притаманний для організацій, які діють в умовах дуже високої невизначеності ). Разом з тим стратегічне та довгострокове планування процеси неоднозначні, стратегія – це не функція часу, а в першу чергу функція направлення. Вона не просто зосереджена на даному періоді часу, а включає в себе сукупність глобальних ідей розвитку фірми.

Відповідальність за розробку стратегії несе перш за все керівництво економічної організації, оскільки стратегічне планування вимагає високої відповідальності, масштабного обсягу дії менеджером. Планова команда забезпечує стратегічне планування аналітичним підходом до прийняття рішень про майбутнє фірми.

Тактичне планування має справу з рішеннями про те, як повинні бути розподілені ресурси організації для досягнення стратегічних цілей. Тактичне планування охоплює короткострокові і середньострокові періоди, тобто є предметом турботи середньої і низької управлінської ланки.

Яка основна різниця між стратегічним і тактичним плануванням ? Основне питання стратегічного планування – чого хоче добитися організація.

Тактичне планування зосереджене на тому, як організація повинна досягнути такого етапу. Тобто різниця між стратегічним і тактичним плануванням – це різниця між цілями і засобами.

Окрім того, можно виделити інші відмінності:

• прийняття рішень на рівні тактичного планування, як правило, бувають менш суб’єктивними, тому що менеджерам, які займаються тактичним плануванням більш доступна конкретна інформація. При тактичному плануванні застосовують базуючи на комп’ютерних технологіях кількістні методи аналізу;

• виконання технічних рішень краще аналізують в основному внутрішні проблеми;

• тактичні рішення простіше оцінюються так, як можуть бути виражені в більш конкретних цифрових результатах;

• для тактичного планування характерне також тяжіння до рівнів окремих підрозділів – продуктових, регіональних, функціональних.

Оперативне планування означає те ж саме, що і тактичне. Термін “оперативне” більш яскравіше, ніж термін “тактичне”, підкреслює, що це планування окремих операцій в загальному господарському потоці у короткому і середньому періодах планування виробництва, планування маркетингу та ін.

Під оперативним плануванням розуміють також складення бюджетів організації.