4.6 Вибір і зміна митного режиму

Вибір і зміна митного режиму стосовно товарів є прерога­тивою особи, що переміщає товари: особа вправі в будь-який час обрати будь-який митний режим або змінити його на інший, незалежно від характеру, кількості, країни походження або призначення товарів і транспортних засо­бів, якщо інше не передбачено митним законодавством.

Вибір митного режиму.

Функції митних органів - ухвалення рішення про можливість розміщення конкретного товару у митний режим, обраний декларантом, тобто наданні дозволу на використання даного режиму або відмові в такому дозволі, виходячи з умов розміщення товару у даний митним режим, встановлених ДМСУ на основі наявної нормативної бази з урахуванням економічної оцінки допустимості і доцільності розміщення конкретного това­ру у митний режим.

Умова: при виборі митного режиму декларант повинен враховувати, що розміщення товарів в окремі митні режими обмежується тим­часовими рамками. У режимі митного складу товар може знаходитися не більше 3-х років: товари, завезені на територію країни винятково з метою реекспорту повинні бути вивезені не пізніше ніж через 6 місяців після ввезення і т. п.

Обмеження: існують випадки неможливості розміщення товару у визначе­ний режим при невиконанні або неповному виконанні умов роз­міщення товару у даний митний режим, при визначеному статусі товару, його призначенні, номенклатурі, сфері застосування або використання і т. п. Прикладом може служити відсутність в особи, що переміщує товар, ліцензії (дозволу) на переробку товару на (поза) митною територією або під митним контролем.

Статус товару: у ре­жим реекспорту можуть розміщуватись тільки іноземні товари, під режим реімпорту, навпаки — тільки вітчизняні товари, виве­зені з країни у режимі експорту.

Зміна митного режиму.

(1) Приклад зміни митного режиму — це почат­кове розміщення товару у режим митного складу, а потім випуск товару зі складу і розміщення в інший митний режим. Ця схема працює у випадках, коли ввезена партія товарів, призначена для збуту на внутрішньому ринку, містить товари, що потребують сертифікації, товари, що підлягають оподаткуванню митом, а та­кож товари, що підпадають під заколи тарифного і нетарифного регулювання, але декларант не встигає в терміни перебування товару на складі тимчасового зберіганнія (СТЗ) зібрати всі необ­хідні дозвільні документи або в нього виникають фінансові склад­ності.

Роздрібнення партії товару на СТЗ не передбачено, а розміс­тивши товар у режим митного складу і заплативши тільки збори за митне оформлення, декларант може оформити всі дозвільні документи і, розв'язавши фінансові проблеми, розмістити товари у режим випуску у вільний обіг або, якщо вирішити проблеми не вдалося, розмістити товари у режим відмови на користь держави або реекспорту.

(2) Приклад зміни митного режиму — ввезення товару на виставку і розміщення у режим тимчасового ввезення, а після ку­півлі товару якою-небудь організацією провадиться зміна режиму на випуск у вільний обіг зі сплатою всіх необхідних при цьому митних платежів і виконанням інших вимог, установлених мит­ним законодавством.

Обмеження: ситуації, коли зміна одного митного режи­му на інший не припускається. Наприклад, якщо товар був роз­міщений у режим відмови на користь держави, зміна режиму на будь-який інший не відбувається.

При зміні митного режиму необхідно враховувати статус товару. Якщо товар був завезений на митну територію і випущений у вільний обіг, змінити даний режим на режим ре­експорту з метою вивезення товару вже не можна, оскільки режим реекспорту застосовується тільки стосовно іноземних товарів, а товар, випущений у вільний обіг, одержує статус віт­чизняного товару.