1.7. Напрямки, види та форми зовнішньоекономічних зв’язків
Здійснення ЗЕД відтворюється через зовнішньоекономічні зв'язки (ЗЕЗ) суб'єктів господарювання.
Зовнішньоекономічні зв'язки — це комплексна система різноманітних форм міжнародного співробітництва держав та їхніх суб'єктів у всіх галузях економіки. До суб'єктів держави належать носії прав і обов'язків, покладених на них державою. Це регіони, що перебувають на самоврядуванні, суб'єкти господарювання (господарські товариства, унітарні підприємства та ін.) й індивідуальні підприємці.
Сутність ЗЕЗ в їх функціях:
♦ організація й обслуговування міжнародного обміну природними ресурсами та результатами праці в їх речовинно-вартісній формі (доведення продуктів, що видобуваються як природні ресурси, і товари, які отримані у процесі міжнародного розподілу праці, до конкретних споживачів через обмін продуктів і результатів праці в їх речовинній і вартісній формі; організація обміну одночасно передбачає й обслуговування цього обміну).
♦ міжнародне визнання споживчої вартості продуктів міжнародного поділу праці (відбувається завершення акта товарно-грошових відносин та закінчення обміну грошей на продукт міжнародного поділу праці, у результаті чого споживча вартість (її практичне значення) цього продукту отримує міжнародне визнання.)
♦ організація міжнародного грошового обігу (створення за допомогою механізму цих зв'язків умов для безупинного руху грошей у процесі здійснення різних міжнародних розрахунків).
ЗЕЗ у сучасному світовому господарстві виступають як:
- інструмент впливу на економічну систему держави, що здійснюється через механізм зовнішньоекономічної діяльності.
- фактор зростання національного доходу держави, економіки народногосподарських витрат та прискорення науково-технічного прогресу.
Основні напрямки ЗЕЗ:
зовнішня торгівля;
спільне підприємництво на території України та за кордоном;
іноземне підприємництво на території України;
міжнародні об'єднання та організації; консорціуми;
підрядна співпраця;
концесії;
лізинг;
співробітництво на компенсаційній основі, на умовах розподілу продукції між партнерами;
переробка давальницької сировини;
залучення іноземної робочої сили;
виробниче кооперування;
науково-технічна співпраця;
торгівля ліцензіями й технологією;
прибережна та прикордонна торгівля;
торгівля будівельними послугами;
торгівля транспортними послугами;
співробітництво в банківській сфері;
іноземний туризм;
співробітництво у вільних економічних зонах;
інші форми міжнародного економічного співробітництва (біржі, торговельні будинки, асоціації).
Вид ЗЕЗ - це сукупність зв'язків, об'єднаних однією ознакою, наприклад, напрямком товарного потоку і структурною ознакою.
Види ЗЕЗ:
1) за напрямком товарного потоку, що визначає рух товару (послуги, роботи) з однієї країни в іншу:
• експортні; реекспортні
• імпортні, реімпортні
Експорт товарів - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою не у грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.
Імпорт товарів - купівля (у тому числі з оплатою не у грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із вивезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установам та організаціям України, розташованим за її межами.
У міжнародній комерційній практиці під експортом та імпортом розуміють тільки операції, які здійснюються на комерційних засадах, на підставі укладання та виконання МТУ - контрактів купівлі-продажу. Поставки у вигляді допомоги, дарування та ін., які здійснюються на безвідплатних засадах, у вартість експорту та імпорту, як правило, не включаються, а враховуються окремо.
Експортно-імпортні операції вважаються здійсненими, якщо товар після виконання певних митних формальностей та процедур, про які подані відомості для статистичного обліку, пропустили через митний кордон країни-контрагента.
У міжнародній комерційній практиці використовують два основних методи здійснення експортно-імпортних операцій:
Прямий метод або прямі продажі — передбачає встановлення прямих зв'язків між виробником (постачальником) та кінцевим споживачем, тобто постачання товарів безпосередньому кінцевому споживачу та закупівлю товарів у безпосереднього самостійного виробника на підставі договору купівлі-продажу.
Непрямий чи посередницький метод — передбачає купівлю і продаж товарів через торгово-посередницьку мережу на підставі укладення спеціального договору — агентської, комісійної або іншої угоди з торговим посередником, у якій передбачається виконання останнім певних обов'язків, пов'язаних з реалізацією товару продавця, за агентську, комісійну чи іншу винагороду.
Посередниками можуть бути брокери, дилери, комісіонери, оптові покупці, промислові та торгові агенти. Їхні функції полягають у пошуку іноземних партнерів, підготовці документації і оформленні угод, кредитно-фінансовому обслуговуванні і страхуванні товарів, післяпродажному обслуговуванні, рекламуванні товарів тощо.
Реекспорт - це продаж та вивезення за кордон раніше ввезеного товару, який не піддавався в реекспортуючій країні ніякій обробці. Митною статистикою реекспортними вважаються також операції, при яких товари, що передаються, відправляються новому покупцю без завезення в реекспортуючу країну.
Об'єктом реекспорту найчастіше є товари, що продаються на міжнародних аукціонах та товарних біржах.
Здійснюють реекспортні операції торгові фірми для отримання прибутку завдяки різниці цін на той самий товар на різних ринках. Країна, фірма якої здійснює реекспорт, отримує торговий прибуток та вигоди від надання транспортних послуг, проведення страхових, кредитних та інших операцій товаропросування.
Реекспортні операції передбачають укладення двох зовнішньоторгових угод реекспортером. За першим договором він купує товар, а за другим — продає його.
Бажаною умовою для проведення реекспортних операцій є наявність території, на якій товари не оподатковуються, наприклад, вільних економічних зон. Товари, які ввозять на територію таких зон, не обкладаються митом і звільняються на весь час зберігання від податків. У випадку продажу товарів усередину країни при переміщенні їх через митний кордон сплачується мито, а у випадку реекспорту товари вивозяться без будь-яких митних формальностей.
Реекспортні операції здійснюються, як правило, на замовлення кінцевого імпортера, який не має виходу на ринок країни експортера та не бажає нести витрати, які зв'язані з таким виходом. Іноді причиною реекспортних операцій є торгово-політичні умови, які обмежують експорт чи імпорт до деяких країн.
Перевезення товарів транзитом через країну як реекспорт не розглядається.
Реімпорт - це придбання і завезення з-за кордону раніше експортованого товару, який не зазнав там ніякої переробки чи доробки. До таких операцій належить повернення забракованих покупцем товарів, повернення товарів, не реалізованих на аукціонах, та через консигнаційні склади.
Основною ознакою реімпортних операцій є дворазовий перетин товарами кордонів своєї країни - при вивезенні і при ввезенні. Повернення з-за кордону вітчизняних товарів з виставок та ярмарків до реімпорту не належить.
2) за структурною ознакою, що визначає їх груповий склад, який відтворює сферу економічних інтересів і основну мету ЗЕД як господарюючих одиниць, так і держави в цілому:
• зовнішньоторговельні – купля-продажа товарів, послуг, обєктів інтелектуальної власності, бартер;
• фінансові –кредитування, страхування, здійснення платежів;
• виробничі – лізинг, кооперація, спільне підприємництво;
• інвестиційні.
Форма зв'язку - це засіб існування певного виду зв'язку, зовнішній прояв (оформлення) сутності будь-якого конкретного зв'язку.
Форми ЗЕЗ відносять: торгівлю, бартер, туризм, інжиніринг, франчайзинг, лізинг, інформаційний обмін, консалтинг тощо.
ЗЕД підприємств ототожнюють, передусім, зі здійсненням експортних та імпортних торговельних операцій, на які припадає майже 80% усіх здійснюваних у зовнішньоекономічній діяльності операцій.
- Модуль 1. Система управління зед
- Тема 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її роль у розвитку національної економіки.
- 1.1. Функції зед.
- 1.2 Вплив зед на національну економіку.
- 1.4 Принципи здійснення зед.
- 1.5 Поняття суб'єктів зед
- 1.7. Напрямки, види та форми зовнішньоекономічних зв’язків
- Тема 2. Основні напрями і показники розвитку зед в україні.
- 2.3 Основні етапи розвитку зед в україні.
- 2.4 Оцінка сучасного стану зед україни.
- 2.5 Основні показники розвитку зовнішньо-економічного сектора країни.
- 2.6 Платіжний баланс україни: структура та характеристика.
- Тема 3. Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в україні
- 3.1. Характеристика системи регулювання зед.
- 3.2 Національне та наднаціональне регулювання зед.
- 3.6. Методи державного регулювання зед.
- 1. Нормативно-правові акти загального характеру
- 3.8 Реєстрація суб'єктів зед.
- Тема 4. Митно-тарифне регулювання зед
- 4.1 Сутність митного регулювання зед.
- Митні органи україни: задачі, функції, структура.
- Митний контроль.
- Характеристика митних режимів.
- 4.6 Вибір і зміна митного режиму
- 4.7 Товарна номенклатура зед.
- 1 Метод. Визначення митної вартості товару за ціною угоди з ввезеними товарами
- 2 І 3 методи. Методи визначення митної вартості за ціною угоди з ідентичними та подібними товарами.
- 4 Метод. Метод визначення митної вартості на основі розрахунку вартості.
- 5 Метод. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості
- 6 Метод. Резервний метод.
- Види мита. Види митних ставок.
- 2) За об'єктом обкладання:
- 3) За характером:
- 4) За походженням:
- 1) За типом ставок:
- 2) За способом обчислення:
- 4.9. Зміни у митно-тарифному регулюванні після вступу україни до сот
- Тема 5. Загальнодержавні податки у сфері зед
- 5.1 Види та функції податків у сфері зед
- 5.3 Механізм розрахунку і стягнення митних платежів
- 1. Відповідно до зу «Про митний тариф України»:
- 2. Відповідно до інших законодавчих актів України:
- 3. Відповідно до міжнародних договорів та інших зобов'язань України:
- 1. Відповідно до зу «Митний тариф України»:
- 2. Відповідно до інших законодавчих актів України:
- 3. Відповідно до міжнародних договорів та інших зобов'язань України:
- 5.4 Порядок нарахування і сплати мита:
- 5.5 Порядок нарахування і сплати митних зборів
- 5.4 Порядок відшкодування пдв при експорті.
- 5.5 Операції, які звільняються від справляння пдв.
- II. Звільнення від обкладання пдв відповідно до інших законодавчих актів України:
- III. Звільнення від обкладання пдв відповідно до міжнародних договорів та інших зобов 'язань України:
- 5.8 Порядок нарахування і сплати акцизного збору
- Тема 6. Нетарифне регулювання зед
- 6.2 Механізм впливу нетарифних засобів регулювання на економіку країни.
- 6.3 Інструменти нетарифного регулювання
- 6.7 Специфіка нетарифного регулювання після вступу україни до сот
- Тема 7. Валютне регулювання зед
- 7.1 Сутність, основні принципи та рівні валютного регулювання.
- 7.3 Суб'єкти валютного регулювання.
- 7.4 Валюта, валютний курс, валютні цінності.
- 7.7 Система валютного контролю.
- 7.7 Види валютних операцій.
- 7.12. Порядок організації в україні розрахунків в іноземній валюті
- 7.13. Порядок переказу коштів на користь нерезидентів