logo
ЛЕКЦ 2012 ВЭД ТКДН Мод 1 12 шр

2.5 Основні показники розвитку зовнішньо-економічного сектора країни.

Показники розвитку зовнішньої торгівлі - за допомогою цих показників проводиться аналіз торговельних відносин окремої країни або групи країн.

Показники розвитку зовнішньої торгівлі можуть бути згруповані у сім класів:

А) показники обсягу зовнішньої торгівлі:

1) експорт – вартісний або натуральний обсяг вивезених товарів з митної території країни за кордон. Статистична комісія ООН до експорту включає:

2) імпорт – вартісний або натуральний обсяг товарів, ввезених на митну територію країни з-за кордону. Статистична комісія ООН до імпорту включає:

Згідно з торговельною традицією, країною експорту вважається країна призначення товару (країна споживання, поставки або купівлі), а країною імпорту – країна походження товару (країна виробництва, відвантаження або продажу).

    1. зовнішньоторговельний оборот (ЗТО), який обчислюється як суму вартості експорту та імпорту товарів за певний період (найчастіше за 1 рік);

ЗТО = Э + И,

де ЗТО - зовнішньоторговельний обіг;

Э - обсяг експорту (у вартісних одиницях);

И - обсяг імпорту (у вартісних одиницях).

    1. генеральна (загальна) торгівля, яка обчислюється як сума вартості експорту імпорту та транзиту (тобто вартість товарів, провезених через територію країни);

ГТ = Э + И + Т,

де ГТ - генеральна (загальна) торгівля;

Э - вартість експорту;

И - вартість імпорту;

Т - вартість транзитних товарів, перевезених через територію країни.

5) Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі – оцінка експорту або імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду (1 рік) для одержання інформації щодо руху товарної маси без впливу зміни цін.

Індекс фізичного обсягу:

,

де Iф.о. – індекс фізичного обсягу;

P0 – ціна товару в базисному періоді;

q1 – кількість товару в періоді, що вивчається;

q0 – кількість товару в базисному періоді

Б) результуючі показники:

1) сальдо торговельного балансу, яке розраховується як різниця між вартістю товарного експорту та товарного імпорту. Якщо експорт перевищує імпорт, то сальдо є додатним, а торговельний баланс у такому випадку називають активним. Якщо ж імпорт перевищує експорт, то сальдо стає від’ємним, а баланс називають пасивним. Рівність експорту та імпорту має наслідком нульове сальдо балансу, а сам баланс тоді є чистим, або нетто-балансом;

Ст = Ет – Іт ,

де Ст – сальдо торговельного балансу;

Ет – вартість товарного експорту;

Іт – вартість товарного імпорту.

Е більше І - активний баланс,

Е менше І- пасивний баланс,

Е=І - чистий баланс, нетто-баланс.

2) індекс покриття експортом імпорту, або індекс стану торговельного балансу, який розраховується як відсоткове відношення вартості експорту та імпорту;

­э/и = , де Э и И - відповідно вартість експорту й імпорту.

Менше 100- торговельний баланс пасивний,

Більше 100- торговельний баланс активний.

3) індекс «умови торгівлі», який означає відношення експортних цін країни до її імпортних цін, тобто яку кількість імпортного товару країна може купити за одиницю експортованого товару;

1) Розраховується індекс експортних цін

Pэ = ,

де Pэ – індекс експортних цін;

xi – частка кожного i-го товару в загальній вартості експорту в базовому році;

pi – відношення поточної експортної ціни на цей товар до його ціни в базовому році.

2) Розраховується індекс імпортних цін

Pи = ,

де Pи – індекс імпортних цін;

уj – частина кожного i-того товару в загальній вартості імпорту в базовому році;

pj – відношення поточної імпортної ціни на цей товару до його ціни в базовому році.

3) Розраховується індекс «умови торгівлі»

I у.т. = ,

де Iу.т. – індекс «умови торгівлі»;

Pэ – індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти);

Pи - індекс імпортних цін.

=1 - умови торгівлі не змінилися,

Більше 1 - умови торгівлі покращилися,

Менше 1- умови торгівлі погіршилися.

4) індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана), який показує, наскільки широкий спектр товарів експортує дана країна;

Індекс Херфіндаля-Хіршмана

,

де Ik – індекс географічної концентрації експорту (імпорту) товару k;

xik – обсяг експорту (імпорту) товару k країною i;

xk – світовий експорт (імпорт) товару k (xk = );

n - кількість країн-експортерів (або імпортерів).

5) коефіцієнт імпортної залежності, який вказує на частку імпорту даного товару у загальному обсязі його споживання в даній країні;

,

де Иij – обсяг імпорту i-го товару в країну j;

Пij – обсяг споживання i-го товару в країні j.

,

де Пij – обсяг виробництва i-го товару в країні j;

Иij – обсяг імпорту i-го товару в країні j;

Эij – обсяг експорту i-го товару в країні j.

Прагне до 0 - імпортонезалежна країна,

Прагне до 1 - імпортонезалежна країна.

6) індекс чистої торгівлі, який показує рівень перевищення експорту над імпортом (або навпаки) для кожного окремого товару (або товарної групи, розділу тощо);

,

де Iч.т. – показник чистої торгівлі;

Эi - експорт товару i;

Иi – імпорт товару j.

-1 - товар тільки ввозиться, +1- товар тільки вивозиться

В) структурні показники:

1) товарна структура експорту - це згрупований за певною товарною класифікацією обсяг товарного експорту країни за певний період (зазвичай за один рік). Вона показує експортну спеціалізацію країни та питому вагу кожної товарної позиції в сукупному експорті;

2) товарна структура імпорту – це згрупований за певною товарною класифікацією обсяг товарного імпорту країни за певний період (зазвичай за один рік). Вона показує імпортну залежність країни від імпорту окремих товарів та товарних груп, а також питому вагу кожної товарної позиції в імпорті;

3) індекс диверсифікації експорту, який є показником відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту

,

де Iд.э. - індекс диверсифікованості експорту країни j;

hij – частина i-го товару в загальному експорті країни j;

hi – частина i-го товару в загальному світовому експорті.

Якщо прагне до 1, то структура близька до середньосвітового,

Якщо прагне до 0, то істотно відрізняється від світової.

4) географічна структура експорту товарів – розподіл товарного експорту за певний період (зазвичай за один рік) за країнами або регіонами призначення;

5) географічна структура імпорту товарів – розподіл товарного імпорту за певний період (зазвичай за один рік) за країнами або регіонами походження;

Г) показники інтенсивності:

1) обсяги товарного експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обороту на одну особу населення, які розраховуються як відношення, відповідно, вартості експорту, імпорту та ЗТО за один рік до чисельності населення даної країни у відповідному році;

де ЭД – експорт на душу населення;

ИД – імпорт на душу населення;

ВТОД – зовнішньоторговельний обіг на душу населення;

Э - вартість національного експорту за рік;

И- вартість національного імпорту за рік;

ВТО - зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е+I);

Ч - чисельність населення країни на відповідний рік.

2) експортна, імпортна квоти та квота ЗТО – це показники, які використовуються для оцінки відкритості національної економіки, участі країни у міжнародному поділі праці, які розраховуються як відсоткове відношення вартості експорту, імпорту або ЗТО за певний період (зазвичай за один рік) до ВВП даної країни за відповідний період;

де Кэ – експортна квота;

Э - річний обсяг експорту країни;

ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Коефіцієнт експорту більше, ніж більше розвинена промисловість.

Коефіцієнт експорту в більших країн менше, ніж у малих.

Якщо коефіцієнт експорту більше 1, це може бути зв'язане зі значним реекспортом.

Д) показники ефективності зовнішньої торгівлі, тобто різноманітні показники, як розраховуються шляхом зіставлення досягнутого економічного результату (ефекту) зовнішньої торгівлі з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. Ефективність зовнішньої торгівлі є рівнем економії національної праці внаслідок участі країни у міжнародному поділі праці та зовнішньоторговельному обміні. При цьому важливо, щоб національні витрати на експорт були меншими за економію витрат у результаті імпорту;

Е) показники динаміки зовнішньої торгівлі – будь-які з наведених вище показників, які аналізуються у динаміці протягом певного часу;

Ж) показники зіставлення – будь–які з наведених вище показників, розраховані для двох або більше країн (регіонів, світу в цілому) з метою їх порівняння та виявлення особливостей розвитку зовнішньої торгівлі кожної з цих країн (регіонів).