5.3 Механізм розрахунку і стягнення митних платежів

Платники мита - фізичні та юридичні особи, тобто суб'єкти ЗЕД, які здійснюють переміщення через митний кордон Україні товарів та інших предметів, що під­лягають митному обкладенню згідно з чинним законодавством.

Об'єкт митного оподаткування - митна вартість чи фізи­чна одиниця імпортованих товарів, інших предметів, які пе­реміщуються через митний кордон України.

Етапи нарахування та сплати мита:

1. Нарахування мита на товари та інші предмети, що підля­гають митному обкладенню, проводиться на базі митної вартості, заявленої декларантом або визначеної митними органами вартості товарів, що перетинають через митний кордон Украї­ни, яка розраховується на момент перетину товарами митного кордону.

2. Визначення країни походження товарів - країна, де товари були повністю вироблені або піддані достатній переробці чи обробці. Повністю виробленими у даній країні вважаються такі товари:

• корисні копалини, видобуті в межах її території чи економіч­ної зони;

• рослинна продукція, вирощена в її ґрунті;

• живі тварини, вирощені в країні;

• продукція, отримана в країні від живих тварин;

• вироблена у країні продукція мисливського, рибальського і морського промислів;

• продукція морського промислу, добута чи вироблена у Сві­товому океані судами даної країни, а також судами, орендовани­ми (зафрахтованими) нею;

• продукти, виготовлені на борту пловучих рибзаводів,

• вторинна сировина і відходи, які є результатом проведених та інших операцій, здійснюваних у даній країні;

• продукція, технології, отримані у відкритому космосі на ко­смічних суднах, що належать цій країні,

• товари, вироблені в цій країні виключно з продукції, вказа­ної у вище наведених пунктах.

Переробка чи обробка товарів в даній країні є доста­тньою, якщо:

1) товари, що декларуються, класифікуються в іншій тарифній позиції, ніж матеріали чи вироби, що використовуються для їх виготовлення;

2) у вартості декларованих товарів частка доданої вартості становить не менше 50 %.

Не вважаються достатньо переробленими товари, якщо з ними проводилися лише такі технологічні операції:

• по зберіганню товарів під час їх збереження або транспорту­вання;

• підготовка товарів до продажу і транспортування (дроблення партії, формування партій відправок, сортування і переупаковка);

• прості збиральні операції;

• змішування товарів (компонентів) без надання отриманій продукції характеристик, суттєво відмінних від характеристик її вихідних складових.

3. Визначення товарної групи товарів, що переміщуються через митний кордон.

Ставки мита для конкретного імпортованого товару визнача­ються за Митним тарифом України. Оподатковані митом товари зведені в товарну класифікаційну схему, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодуванню товарів. Усі предме­ти, що підлягають митному контролю, систематизовані в 21 роз­ділі, 97 главах, 1241 товарній позиції, 5019 товарних підпозиціях.

ВИТЯГ ЗІ СИСТЕМАТИЗОВАНОГО ПЕРЕЛІКУ СТАВОК ВВІЗНОГО МИТА

4. Порядок застосування пільг, якщо такі передбачені для да­ного товару.

Після визначення тарифної позиції імпортного товару засто­совуються конкретні ставки мита. Ставки встановлюються в визначеному відсотку до вартості товару (адвалорне мито) або в твердих сумах до одиниці товару (спе­цифічне мито). Єдиний митний тариф України визначає кілька ставок на одну товарну групу: преференційну, пільгову і повну, застосування яких залежить від країни походження імпортованих товарів.

У законодавстві України передбачено ряд пільг при нараху­ванні та сплаті мита, їх можна класифікувати згідно з Державним класифікатором.

І. Від сплати мита звільняються (Класифікатор звільнень від об­кладання ввізним митом):