logo search
ЛЕКЦ 2012 ВЭД ТКДН Мод 1 12 шр

4.1 Сутність митного регулювання зед.

Митно-тарифне регулювання - це найважливіший механізм державного регулювання ЗЕД (зовнішньої торгівлі) (економічного регулювання) і відповідає вимогам ринкової економіки на відміну від нетарифних обмежень, які носять характер державного силового регулювання зовнішньої торгівлі.

Митно-тарифне регулювання виступає найважливішою складовою митної справи, однією з основних функцій митних органів будь-якої країни.

Згідно з принципами ГАТТ/СОТ митно-тарифна політика держави спрямована на регулювання зовнішнього ринку і стимулювання експорту.

Функції системи митно-тарифного регулювання: економічна, політична, фіскальна, регулятивна, охоронна та адміністративна.

Сутність митного регулювання - це "регулювання питань, пов'язаних із встановленням мит та митних зборів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України" (ст. 1 ЗУ "Про ЗЕД").

Засади митного регулювання (ЗУ "Про ЗЕД"):

"Україна самостійно здійснює митне регулювання ЗЕД на своїй території. Митну політику України визначає Верховна Рада України.

Митне регулювання ЗЕД здійснюється згідно з ЗУ "Про ЗЕД", Митним кодексом України, законами України про митне регулювання, Єдиним митним тарифом України та міжнародними договорами України.

Територія України становить єдиний митний простір, на якому діють митні правила України, з додержанням зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України. Єдиний митний тариф України визначається згідно з відповідним законом України та міжреспубліканськими договорами України.

Єдиний митний тариф України встановлює на єдиній митній території України оподаткування митом предметів, що ввозяться на територію України або вивозяться з неї, або переміщуються транзитом по її території. Ставки Єдиного митного тарифу України мають бути єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Митні правила України, які повинні включати порядок декларування товарів, сплати мит та митних зборів, надання митних пільг та інші умови проходження митного контролю, встановлюються законами України про митне регулювання. Єдиний митний тариф України та митні правила України мають бути офіційно опубліковані у загальнодоступних засобах масової інформації не пізніш як за 45 днів до дати введення їх у дію.…".

Джерелами права у сфері митно-тарифного регулювання в Україні є:

Митний кодекс України - прийнятий 11 липня 2002 р. та вступив у силу з 1 січня 2004 року (за виключенням частини 13 ст. 71, яка вступила в дію з 1 січня 2006 року). Кодекс містить серйозні досягнення міжнародного митного права та прийняв до уваги зміни в соціально-економічній структурі України, позитивні сторони та недоліки попереднього кодексу.

В Митному кодексі України визначено:

- поняття “митна політикаце система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі” (ст. 2);

- встановлено правила визначення країни походження товару, що є важливим для застосування тарифних преференцій. Країна походження товару визначається на підставі сертифіката походження товарів або митної декларації, яка подається для підтвердження цих відомостей. Якщо визначення країни походження товару звичайним способом є неможливим, то товар обкладається митом за повними ставками, як той, що походить з невідомої країни. (розд. ХІІ).

Тарифні преференції - це пільги, що надаються Україною у процесі реалізації її зовнішньоекономічної політики на умовах взаємності чи в односторонньому порядку щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України, як звільнення від справляння мита, зниження ставок мита або встановлення тарифних квот на ввезення товарів (ст. 302 МК України).

- визначає країною походження товару ту країну, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній обробці. При цьому під країною можуть розумітися не лише окремі країни, але й їхні групи (наприклад, митні союзи) або регіони тієї чи іншої країни.

- встановлює критерії достатньої переробки товару та перелік товарів, які вважаються повністю виробленими в даній країні (ст. 279):

  1. "правило, яке потребує в результаті переробки товару зміни класифікаційного коду товару за Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

  2. правило адвалерної частки, яке полягає у зміні вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару;

  3. виконання виробничих і технологічних операцій, які можуть не вести в результаті переробки товару до зміни його коду або вартості згідно з правилом адвалерної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце".

Митна справа включає (Митний кодекс України): порядок переміщення через митний кордон товарів та інших предметів; митне регулювання, пов'язане з встановленням мит і митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митної політики. До складових частин митної справи належать митна статистика й ведення товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, розгляд справ про порушення митних правил.

    1. ПРИНЦИПИ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ (Митний кодекс України):

- верховенство права;

- законність і верховенство митного закону;

- захист економічних і політичних інтересів держави;

- збалансованість інтересів держави, фізичних і юридичних осіб - принцип справедливості;

- недопустимість подвійного оподаткування;

- однаковість митних режимів;

- єдність регулювання митних відносин, стабільність митного законодавства;

- додержання митними органами (посадовими особами) прав юридичних та фізичних осіб і відповідальність їх за незаконні рішення та дії;

- гласність;

- а також (ст. 2):