2 І 3 методи. Методи визначення митної вартості за ціною угоди з ідентичними та подібними товарами.

Випадки, коли немож­ливо визначити вартість угоди за методом 1:

а) ввезені товари не є предметом продажу;

б) продаж товарів пов'язаний з обмеженнями, що стосуються користування або розпорядження ввезеними товарами;

в) продаж супроводжувався визначеними умовами, внаслідок чого реальна вартість товарів не може бути визначена або відсут­ня необхідна інформація для розрахунку відповідних поправок до ціни і здійснення її коригувань;

г) продаж здійснено між взаємозалежними сторонами і при цьому:

- залежність сторін вплинула на розмір ціни і цей факт не мо­же бути спрЬстований;

- ціна товарів значно відрізняється від перевірочної (орієнто­ваної) вартості або відсутня перевірочна вартість для цілей порі­вняння.

Сутність 2 методу: митна вартість оцінюваних (ввезених) товарів визначається шляхом використання як вихідної бази для її розрахунку ціни угоди з ідентичними їм товарами, митна вартість яких була визначена за методом 1 і прийнята мит­ними органами.

Ідентичні товари - однакові в усіх відно­шеннях з оцінюваними товарами, у т.ч. за ознаками:

а) фізичні характеристики;

б) якість;

в) репутація на ринку;

г) країна походження;

д) виробник.

Ідентичними не вважаються товари, які після ввезення в Україну піддалися інженерно-конструкторській проробці, дизайн яких був змінений в Україні повністю або частково за рахунок покупця.

Незначні розбіжності у зовнішньому вигляді не можуть служити підставою для відмови в розгляді товарів як ідентичних, якщо в іншому такі товари відповідають вимогам дійсного пункту:

- розмір етикетки;

- колір (якщо він не є істотним ціноутворюючим чинником).

Для відповідності критерію ідентичності, порівнювані товари обов'язково повинні бути зроблені в тій самій країні, що і товари, які піддаються оцінці. Товари, зроблені різноманітними особами в тій самій країні, можуть розглядатися як ідентичні товари тільки в тому випадку, якщо в покупця і митних органів немає інформації про ідентичні товари, зроблені особою, що виготовила оцінювані товари.

Подібні товари – товари, які, хоча і не є однакови­ми в усіх відношеннях, але мають подібні характеристики і скла­даються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати такі ж функції, що й оцінювані товари і бути комерційне взаємоза­мінними.

Ознаки однорідності товару:

• якість, наявність товарного знака і репутація товарів на ринку;

• країна походження;

• виробник.

Товари не вважаються однорідними, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи над ними, художнє оформлен­ня, дизайн, ескізи і креслення та інші аналогічні роботи виконані після ввезення в Україну.

Па­раметри однорідності:

а) фізичні характеристики —

• розмір і форма;

• рівень технічних та інших характеристик;

• метод виготовлення;

б) матеріали, з яких виготовлені товари (наприклад, скляне ві­кно або вікно з пластика; дорогоцінні метали або чорні метали: тканина або папір тощо);

в) функції і сфера застосування (тобто, які функції виконує да­ний товар? Чи спроможні порівнювані товари виконувати ті самі функції?);

г) комерційна взаємозамінність, тобто, чи прийме покупець порівнюваний товар як замінник (як з погляду його функціональ­ного призначення, так і комерційних характеристик).

Вимоги до угоди, використовуваної як основи для визначення митної вартості за методами 2 і 3: за базу для визначення митної вартості ввезених (оцінюваних) товарів використовується ціна ідентичних або подібних товарів за іншою угодою. При цьому обов'язковою вимогою є умова, щоб митна вартість порів­нюваних товарів була визначена за методом 1.

Умови, за яких за основу при визначенні митної вартості бе­реться ціна угоди щодо ідентичних та подібних товарів:

1) якщо ці товари продані для ввезення на територію України;

2) якщо ці товари ввезені одночасно з товарами, що оцінюю­ться, або не раніше, ніж за 90 днів до ввезення товарів, що оці­нюються;

3) якщо ці товари були ввезені у тій же кількості і на тих. са­мих комерційних умовах, що й оцінювані товари;

4) якщо виявляється більше однієї ціни угоди щодо ідентич­них чи подібних товарів, то застосовується найнижча з них. При використанні цього методу використовуються такі види цін:

- світова ціна;

- довідкова ціна — ціна товарів внутрішньої та зовніш­ньої торгівлі різних країн, що публікуються в довідкових ви­даннях;

- біржові котирування — це ціни, що відображають фактичні угоди;

- середні експортні та імпортні ціни — розраховуються на ба­зі даних зовнішньоторговельної статистики шляхом ділення вар­тості товару на його кількість.

Коригування вартості ідентичних і подібних товарів за наявності варіанта продажу, що відрізняється за якоюсь із зазна­чених трьох умов, по одному або декількох чинниках:

а) тільки по кількісних чинниках;

б) тільки по чинниках, що стосуються комерційних умов про­дажу (тобто комерційний рівень продажів);

в) по чинниках, що торкаються комерційних умов і по кількісних чинниках.

Отримана з урахуванням коригувань ціна угоди з ідентичними або подібними завезеними това­рами повинна використовуватися як основа для визначення мит­ної вартості оцінюваних товарів.

Обов'язковими вимогами до коригування є вимоги розумності, точності і можливості доказу (документального підтвердження) доцільності коригування і слушності відповідних розрахунків. Якщо відсутні можливості документального підтвердження вихідних даних, необхідних для коригування, визначення митної вартості за методами 2—3 не припускається.