logo search
ЛЕКЦ 2012 ВЭД ТКДН Мод 1 12 шр

2.4 Оцінка сучасного стану зед україни.

2009 р. – скорочення обсягів експорту та імпорту товарів при збереженні негативного сальдо на тлі світової фінансово-економічної кризи та обмеження можливостей використання регулятивних заходів зобов'язаннями перед СОТ;

2010 р. – подолання наслідків кризи та поступове відновлення росту обсягів зовнішньої торгівлі товарами при одночасному збільшенні негативного торгового сальдо (за попередніми даними, воно склало - 9,3 млрд. дол.).

Особливості сучасного стану зовнішньої торгівлі України товарами:

ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЧЛЕНСТВА У СОТ

Сучасний етап розвитку державного регулювання зовнішньої торгівлі України розпочався у травні 2008 р., коли Україна вступила до СОТ.

Зміни у торговельній політиці, які зумовлені зобов'язаннями, взятими Україною при вступі до СОТ, вже спричинили певну дію на зовнішню торгівлю:

- покращилася позиція вітчизняних експортерів металопродукції, продукції хімічної промисловості тощо. Це відбулося через зменшення можливостей для іноземних конкурентів щодо ініціації антидемпінгових, компенсаційних та інших спеціальних заходів проти української продукції. Якщо у середині 2007 р. проти експортованих з України товарів впроваджувалося 37 обмежувальних заходів, то у 2008-2009 рр. - не було застосовано обмежувальних заходів. Завдяки застосуванню норм СОТ у червні 2009 р. було припинено дію спеціального мита, запровадженого Туреччиною щодо поставок українського скла.

- скасування кількісних обмежень на імпорт металопродукції з України; це стосується відміни квотування ввозу українських сталеливарних виробів до країн ЄС.

Після вступу України до СОТ:

  1. Розвитку експорту товарів сприяють зниження імпортних тарифів на українські товари; скасування кількісних обмежень на імпорт товарів з України; зниження або скасування українських обмежень на експорт сільськогосподарської продукції; зменшення кількості антидемпінгових розслідувань проти українських товарів.

2. До чинників розвитку імпорту товарів належать зниження ставок ввізного мита на деякі види продукції, передусім сільськогосподарської; полегшення доступу до українських ринків продукції імпортного виробництва внаслідок зниження нетарифних бар'єрів.