2.5 Основні показники розвитку зовнішньо-економічного сектора країни.
Показники розвитку зовнішньої торгівлі - за допомогою цих показників проводиться аналіз торговельних відносин окремої країни або групи країн.
Показники розвитку зовнішньої торгівлі можуть бути згруповані у сім класів:
А) показники обсягу зовнішньої торгівлі:
1) експорт – вартісний або натуральний обсяг вивезених товарів з митної території країни за кордон. Статистична комісія ООН до експорту включає:
товари, вироблені, вирощені або добуті в країні;
раніше вивезені з-за кордону товари, що були піддані обробці на митній території даної країни або під митним контролем;
реекспорт – вивезення товарів, раніше ввезених на територію даної країни, але не перероблений в ній;
2) імпорт – вартісний або натуральний обсяг товарів, ввезених на митну територію країни з-за кордону. Статистична комісія ООН до імпорту включає:
товари іноземного походження, ввезені з країни-виробника або країни посередника з метою кінцевого споживання або переробки з метою вивезення або кінцевого споживання;
товари, ввезені для переробки під митним контролем;
товари, ввезені з території вільних економічних зон та приписних складів;
реімпорт – ввезення товарів, раніше ввезених на митну територію країни, але не перероблених в ній.
Згідно з торговельною традицією, країною експорту вважається країна призначення товару (країна споживання, поставки або купівлі), а країною імпорту – країна походження товару (країна виробництва, відвантаження або продажу).
зовнішньоторговельний оборот (ЗТО), який обчислюється як суму вартості експорту та імпорту товарів за певний період (найчастіше за 1 рік);
ЗТО = Э + И,
де ЗТО - зовнішньоторговельний обіг;
Э - обсяг експорту (у вартісних одиницях);
И - обсяг імпорту (у вартісних одиницях).
генеральна (загальна) торгівля, яка обчислюється як сума вартості експорту імпорту та транзиту (тобто вартість товарів, провезених через територію країни);
ГТ = Э + И + Т,
де ГТ - генеральна (загальна) торгівля;
Э - вартість експорту;
И - вартість імпорту;
Т - вартість транзитних товарів, перевезених через територію країни.
5) Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі – оцінка експорту або імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду (1 рік) для одержання інформації щодо руху товарної маси без впливу зміни цін.
Індекс фізичного обсягу:
,
де Iф.о. – індекс фізичного обсягу;
P0 – ціна товару в базисному періоді;
q1 – кількість товару в періоді, що вивчається;
q0 – кількість товару в базисному періоді
Б) результуючі показники:
1) сальдо торговельного балансу, яке розраховується як різниця між вартістю товарного експорту та товарного імпорту. Якщо експорт перевищує імпорт, то сальдо є додатним, а торговельний баланс у такому випадку називають активним. Якщо ж імпорт перевищує експорт, то сальдо стає від’ємним, а баланс називають пасивним. Рівність експорту та імпорту має наслідком нульове сальдо балансу, а сам баланс тоді є чистим, або нетто-балансом;
Ст = Ет – Іт ,
де Ст – сальдо торговельного балансу;
Ет – вартість товарного експорту;
Іт – вартість товарного імпорту.
Е більше І - активний баланс,
Е менше І- пасивний баланс,
Е=І - чистий баланс, нетто-баланс.
2) індекс покриття експортом імпорту, або індекс стану торговельного балансу, який розраховується як відсоткове відношення вартості експорту та імпорту;
э/и = , де Э и И - відповідно вартість експорту й імпорту.
Менше 100- торговельний баланс пасивний,
Більше 100- торговельний баланс активний.
3) індекс «умови торгівлі», який означає відношення експортних цін країни до її імпортних цін, тобто яку кількість імпортного товару країна може купити за одиницю експортованого товару;
1) Розраховується індекс експортних цін
Pэ = ,
де Pэ – індекс експортних цін;
xi – частка кожного i-го товару в загальній вартості експорту в базовому році;
pi – відношення поточної експортної ціни на цей товар до його ціни в базовому році.
2) Розраховується індекс імпортних цін
Pи = ,
де Pи – індекс імпортних цін;
уj – частина кожного i-того товару в загальній вартості імпорту в базовому році;
pj – відношення поточної імпортної ціни на цей товару до його ціни в базовому році.
3) Розраховується індекс «умови торгівлі»
I у.т. = ,
де Iу.т. – індекс «умови торгівлі»;
Pэ – індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти);
Pи - індекс імпортних цін.
=1 - умови торгівлі не змінилися,
Більше 1 - умови торгівлі покращилися,
Менше 1- умови торгівлі погіршилися.
4) індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана), який показує, наскільки широкий спектр товарів експортує дана країна;
Індекс Херфіндаля-Хіршмана
,
де Ik – індекс географічної концентрації експорту (імпорту) товару k;
xik – обсяг експорту (імпорту) товару k країною i;
xk – світовий експорт (імпорт) товару k (xk = );
n - кількість країн-експортерів (або імпортерів).
5) коефіцієнт імпортної залежності, який вказує на частку імпорту даного товару у загальному обсязі його споживання в даній країні;
,
де Иij – обсяг імпорту i-го товару в країну j;
Пij – обсяг споживання i-го товару в країні j.
,
де Пij – обсяг виробництва i-го товару в країні j;
Иij – обсяг імпорту i-го товару в країні j;
Эij – обсяг експорту i-го товару в країні j.
Прагне до 0 - імпортонезалежна країна,
Прагне до 1 - імпортонезалежна країна.
6) індекс чистої торгівлі, який показує рівень перевищення експорту над імпортом (або навпаки) для кожного окремого товару (або товарної групи, розділу тощо);
,
де Iч.т. – показник чистої торгівлі;
Эi - експорт товару i;
Иi – імпорт товару j.
-1 - товар тільки ввозиться, +1- товар тільки вивозиться
В) структурні показники:
1) товарна структура експорту - це згрупований за певною товарною класифікацією обсяг товарного експорту країни за певний період (зазвичай за один рік). Вона показує експортну спеціалізацію країни та питому вагу кожної товарної позиції в сукупному експорті;
2) товарна структура імпорту – це згрупований за певною товарною класифікацією обсяг товарного імпорту країни за певний період (зазвичай за один рік). Вона показує імпортну залежність країни від імпорту окремих товарів та товарних груп, а також питому вагу кожної товарної позиції в імпорті;
3) індекс диверсифікації експорту, який є показником відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту
,
де Iд.э. - індекс диверсифікованості експорту країни j;
hij – частина i-го товару в загальному експорті країни j;
hi – частина i-го товару в загальному світовому експорті.
Якщо прагне до 1, то структура близька до середньосвітового,
Якщо прагне до 0, то істотно відрізняється від світової.
4) географічна структура експорту товарів – розподіл товарного експорту за певний період (зазвичай за один рік) за країнами або регіонами призначення;
5) географічна структура імпорту товарів – розподіл товарного імпорту за певний період (зазвичай за один рік) за країнами або регіонами походження;
Г) показники інтенсивності:
1) обсяги товарного експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обороту на одну особу населення, які розраховуються як відношення, відповідно, вартості експорту, імпорту та ЗТО за один рік до чисельності населення даної країни у відповідному році;
де ЭД – експорт на душу населення;
ИД – імпорт на душу населення;
ВТОД – зовнішньоторговельний обіг на душу населення;
Э - вартість національного експорту за рік;
И- вартість національного імпорту за рік;
ВТО - зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е+I);
Ч - чисельність населення країни на відповідний рік.
2) експортна, імпортна квоти та квота ЗТО – це показники, які використовуються для оцінки відкритості національної економіки, участі країни у міжнародному поділі праці, які розраховуються як відсоткове відношення вартості експорту, імпорту або ЗТО за певний період (зазвичай за один рік) до ВВП даної країни за відповідний період;
де Кэ – експортна квота;
Э - річний обсяг експорту країни;
ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.
Коефіцієнт експорту більше, ніж більше розвинена промисловість.
Коефіцієнт експорту в більших країн менше, ніж у малих.
Якщо коефіцієнт експорту більше 1, це може бути зв'язане зі значним реекспортом.
Д) показники ефективності зовнішньої торгівлі, тобто різноманітні показники, як розраховуються шляхом зіставлення досягнутого економічного результату (ефекту) зовнішньої торгівлі з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. Ефективність зовнішньої торгівлі є рівнем економії національної праці внаслідок участі країни у міжнародному поділі праці та зовнішньоторговельному обміні. При цьому важливо, щоб національні витрати на експорт були меншими за економію витрат у результаті імпорту;
Е) показники динаміки зовнішньої торгівлі – будь-які з наведених вище показників, які аналізуються у динаміці протягом певного часу;
Ж) показники зіставлення – будь–які з наведених вище показників, розраховані для двох або більше країн (регіонів, світу в цілому) з метою їх порівняння та виявлення особливостей розвитку зовнішньої торгівлі кожної з цих країн (регіонів).
- Модуль 1. Система управління зед
- Тема 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її роль у розвитку національної економіки.
- 1.1. Функції зед.
- 1.2 Вплив зед на національну економіку.
- 1.4 Принципи здійснення зед.
- 1.5 Поняття суб'єктів зед
- 1.7. Напрямки, види та форми зовнішньоекономічних зв’язків
- Тема 2. Основні напрями і показники розвитку зед в україні.
- 2.3 Основні етапи розвитку зед в україні.
- 2.4 Оцінка сучасного стану зед україни.
- 2.5 Основні показники розвитку зовнішньо-економічного сектора країни.
- 2.6 Платіжний баланс україни: структура та характеристика.
- Тема 3. Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в україні
- 3.1. Характеристика системи регулювання зед.
- 3.2 Національне та наднаціональне регулювання зед.
- 3.6. Методи державного регулювання зед.
- 1. Нормативно-правові акти загального характеру
- 3.8 Реєстрація суб'єктів зед.
- Тема 4. Митно-тарифне регулювання зед
- 4.1 Сутність митного регулювання зед.
- Митні органи україни: задачі, функції, структура.
- Митний контроль.
- Характеристика митних режимів.
- 4.6 Вибір і зміна митного режиму
- 4.7 Товарна номенклатура зед.
- 1 Метод. Визначення митної вартості товару за ціною угоди з ввезеними товарами
- 2 І 3 методи. Методи визначення митної вартості за ціною угоди з ідентичними та подібними товарами.
- 4 Метод. Метод визначення митної вартості на основі розрахунку вартості.
- 5 Метод. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості
- 6 Метод. Резервний метод.
- Види мита. Види митних ставок.
- 2) За об'єктом обкладання:
- 3) За характером:
- 4) За походженням:
- 1) За типом ставок:
- 2) За способом обчислення:
- 4.9. Зміни у митно-тарифному регулюванні після вступу україни до сот
- Тема 5. Загальнодержавні податки у сфері зед
- 5.1 Види та функції податків у сфері зед
- 5.3 Механізм розрахунку і стягнення митних платежів
- 1. Відповідно до зу «Про митний тариф України»:
- 2. Відповідно до інших законодавчих актів України:
- 3. Відповідно до міжнародних договорів та інших зобов'язань України:
- 1. Відповідно до зу «Митний тариф України»:
- 2. Відповідно до інших законодавчих актів України:
- 3. Відповідно до міжнародних договорів та інших зобов'язань України:
- 5.4 Порядок нарахування і сплати мита:
- 5.5 Порядок нарахування і сплати митних зборів
- 5.4 Порядок відшкодування пдв при експорті.
- 5.5 Операції, які звільняються від справляння пдв.
- II. Звільнення від обкладання пдв відповідно до інших законодавчих актів України:
- III. Звільнення від обкладання пдв відповідно до міжнародних договорів та інших зобов 'язань України:
- 5.8 Порядок нарахування і сплати акцизного збору
- Тема 6. Нетарифне регулювання зед
- 6.2 Механізм впливу нетарифних засобів регулювання на економіку країни.
- 6.3 Інструменти нетарифного регулювання
- 6.7 Специфіка нетарифного регулювання після вступу україни до сот
- Тема 7. Валютне регулювання зед
- 7.1 Сутність, основні принципи та рівні валютного регулювання.
- 7.3 Суб'єкти валютного регулювання.
- 7.4 Валюта, валютний курс, валютні цінності.
- 7.7 Система валютного контролю.
- 7.7 Види валютних операцій.
- 7.12. Порядок організації в україні розрахунків в іноземній валюті
- 7.13. Порядок переказу коштів на користь нерезидентів