2. Контрабанда
Контрабанда — найбільш небезпечне та доволі поширений злочин. На сьогодні контрабанда передбачена лише ст. 201 КК України. На вимогу Президента України дублювання цього злочину у МК України було усунуто. Характерним є те, що раніше контрабанда входила до злочинів проти держави, а тепер до злочинів у сфері господарської діяльності. Іншими словами, докорінно змінився характер суспільної небезпечності цього злочину.
Питання протидії контрабанді стало настільки гострим, що відповідно до Указу Президента України від 22 листопада 2007 р. №1137/2007 «Про Міжвідомчу робочу групу з питань протидії конрабанді на порушенням митних правил» така група створена і затвепджено положення про неї. Її основними завданнями визначено:
збирання та узагальнення інформації про факти констрабьанди та порушень митних правил при переміщенні товарів через митний кордон України а також про прояви корупції у діяльності органів, що здійснюють митний та інший контроль при переміщенні товарів через митний кордон України;
підготовка пропозицій щодо удосконалення взаємодії Служби безпеки України, ДМСУ, Адміністрації Державної прикордонної служби, Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України, органів прокуратури, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади у боротьбі з контрабандою та іншими порушеннями митних правил;
напрацювання комплексу заходів щодо запобігання незаконному переміщенню товарів через митний кордон України, посилення митного та прикордонного контролю;
підготовка пропозицій щодо удосконалення законодавства з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
Робоча група з питань протидії контрабанді на порушенням митних правил вправі:
залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до підготовки питань до розгляду Міжвідомчою комісією;
одержувати у встановленому порядку від органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;
заслуховувати інформацію представників органів виконавчої влади з питань, зо належать до їх відання;
утворювати підкомісії, тимчасові робочі та експертні групи для опрацювання окремих питань.
Згідно зі ст. 201 КК України контрабандою є переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), органів та інших анатомічних матеріалів людини, а також контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України.
Контрабанда карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди. Контрабанда, вчинена за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна. При тому контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їхня вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Здебільше контрабанда кваліфікується за ознакою великих розмірів.
Практично у всіх країнах під контрабандою (contro — проти, bando — урядової постанови) розуміється переміщення через митний кордон (кордон держави) товарів та інших предметів таємно чи тих, які заборонені, і визнається злочином. При цьому контрабанда стара, як і митне право, власне, коли появилось контрольоване і із стягненням мита переміщення товарів через митний кордон, тоді й появилась контрабанда.
В ряді країн (Російська Федерація, Республіка Білорусь) визнається кваліфікована контрабанда: скоєна неодноразово, посадовою особою з використанням свого посадового положення, скоєна із застосуванням насилля до особи, яка здійснює митний контроль. Такий крок є виправданим з огляду на спеціалізацію кримінальних елементів на контрабанді, та шкоді для національної економіки, а при контрабанді наркотиків – для здоров’я людей.
Загальним об’єктом контрабанди визнається державний порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності, який включає у себе у тому числі й загальний і спеціальний порядок переміщення товарів через митний кордон. Безпосереднім об’єктом контрабанди є встановлений порядок переміщення матеріальних цінностей і окремих предметів і речовин, що вилучені з вільного обігу, через митний кордон України. Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок переміщення відповідних предметів через митний кордон України, який є необхідною умовою нормальної діяльності митних органів по стягненню передбачених законодавством платежів, здійсненню митного контролю і митного оформлення предметів. Додатковим факультативним об’єктом контрабанди можуть виступати встановлений порядок обігу предметів дозвільної системи, порядок сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, громадська безпека, здоров’я населення.
Предметом контрабанди є товари, валюта, історичні й культурні, національні цінності та інші предмети, у тому числі й ті, які вилучені з вільного обігу: отруйні, сильнодіючі, радіоактивні, вибухові речовини, зброя та набої. Виключення становить мисливська гладкоствольна зброя33.
Контрабандою завдається шкода або створюється загроза для:
— життя та здоров’я населення при контрабанді отруйних, сильнодіючих речовин та особливо наркотиків;
- економічної безпеки, особливо при незаконному вивозі стратегічної сировини та товарів;
— суспільної безпеки при незаконному переміщені наркотиків, психотропних речовин, зброї;
— національної безпеки України чи безпеки інших країн в разі незаконного вивезення (ввезення) зброї масового ураження, а також матеріалів чи технологій, які використовуються для їх виготовлення;
— інтересам культури в разі контрабанди культурних цінностей.
Об’єктивна сторона контрабанди полягає в незаконному переміщенні через митний кордон України (ввезення та територію України чи вивезення вказаних товарів і предметів будь-яким способом. Як правило, контрабанда здійснюється у вигляді активних дій, хоча й не виключена бездіяльність особливо при співучасті, коли дії співучасників між собою не пов’язані.
Контрабанда вважається закінченою з того моменту, коли товари чи інші предмети були фактично переміщені через митний кордон і при наявності хоча б однієї з ознак у діях особи, яка вивозила чи ввозила ці товари й предмети контрабандним шляхом.
Судова практика визнає контрабанду закінченою з моменту перетину митного кордону України. В той же час для контрабанди характерна стадія підготовки до скоєння злочину. Як підготовка до контрабанди, кваліфікуються дії з незаконного отримання ліцензії на вивезення стратегічної сировини, наркотичних засобів, свідоцтва на вивезення культурних цінностей, обладнання схованок, схиляння інших осіб до спільного учинення контрабанди чи створення інших умов для скоєння контрабанди.
Суспільна небезпечність контрабанди проявляється у тому, що:
на ринок (чорний) потрапляють товари, що заборонені для легального обороту і шкодять здоров’ю людей, загрожують смертю;
при контрабанді зброї та боєприпасів виникає загроза безпеці громадян та національній безпеці;
створюється загроза безпеці інших країн в разі незаконного вивезення зброї масового ураження, матеріалів та технологій, які використовуються для її виготовлення;
незаконне вивезення валютних цінностей підриває валютні та золоті запаси України;
не надходять доходи від митних платежів, підривається державна монополія та отримання обов’язкових платежів, зменшується дохідна частина бюджету;
завдаються економічні збитки державі, деформуються нормальний оборот у розподільчих відносинах, механізм ціноутворення;
створюються умови для отримання нетрудових доходів;
послабляється економіка держави, зміцнюється кримінальний елемент, створюються корумповані та мафіозні структури;
при контрабанді відходів виробництва, неліквідів, завдається шкода довкіллю;
завдається шкода національній історичній та культурній спадщині, знижується культурний потенціал країни, втрачаються святині;
каталізується злочинність і вона набирає інтернаціонального характеру, утворюються корумповані структури, деформується державний механізм управління.
Із суб’єктивного боку контрабанда передбачає наявність прямого умислу. Винний усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України. Тож контрабанда скоюється з прямим умислом (наміром). Мотив та мета контрабанди, як правило, вирішального значення не мають. Мотив завжди корисливий. Це бажання збагатитися незаконним шляхом.
Суб’єктами контрабанди можуть бути фізичні особи: громадянин України, іноземець, апатрид, які досягли 16-ти років. Як спеціальний суб’єкт, визнається посадова особа, яка скоїла цей злочин із використанням своєї посади.
Дізнання у справах про контрабанду проводиться митними органами.
З метою припинення міжнародного незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та виявлення осіб, які беруть участь у такому обігу, митні органи за участю інших правоохоронних органів України або без такої участі, за домовленістю в кожному окремому випадку з митними та іншими органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України можуть використовувати метод контрольованої поставки, тобто допускати під своїм контролем ввезення в Україну, вивезення з України чи транзит через її територію наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Рішення про здійснення контрольованої поставки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів приймає Голова ДМСУ або його Перший заступник. Порядок проведення контрольованої поставки визначається МК України і відповідним нормативно-правовим актом ДМСУ, МВС України, Служби безпеки України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони державного кордону України, погодженим з Генеральною прокуратурою України та Міністерством юстиції України.
З метою виявлення та притягнення до відповідальності осіб, причетних до контрабандних операцій, а також з метою вилучення товарів, що незаконно переміщуються через митний кордон України, таке переміщення товарів може здійснюватись під негласним контролем митних органів, погодженим з іншими правоохоронними органами України, та за їх участі або без такої участі.
Рішення про переміщення товарів під негласним контролем приймає Голова ДМСУ, його Перший заступник, начальник Управління організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи або у виключних випадках — керівник регіональної митниці. Якщо під негласним контролем переміщуються товари, вилучені із цивільного обігу, про прийняття рішення щодо проведення переміщення товарів під негласним контролем негайно сповіщається відповідний прокурор.
- Шишка р.Б.
- 2 008 Шишка р.Б.
- 2 008
- 1.Поняття митної справи
- 2. Започаткування та становлення митної справи
- 3. Зміст митної справи
- 4. Митна політика і основні її елементи
- 5. Принципи митного регулювання
- 6. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу
- 7. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура
- 8. Митна політика і міжнародна торгівля
- 1. Поняття митного права
- 2. Предмет митного права
- 3. Метод митного права
- 4. Принципи митного права
- 5. Система митного права
- 6. Удосконалення митного права
- 7. Митно-правові відносини
- 8. Джерела митного права
- 9. Дія митних законів
- 1. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності
- Утворюються у розпорядчому порядку і діють під загальним керівництвом Президента України (ч. 3 ст. 11 мк);
- 2. Державне регулювання діяльності митних органів
- 3. Правовий статус Державної митної служби України
- 4. Регіональні митниці в Україні
- 5. Правовий статус митниць в Україні
- 6. Постанови митних органів
- 7. Взаємодія митних органів з іншими державними органами
- 8. Міжнародне співробітництво у митній справі
- 1. Митна територія і митний кордон України
- 2. Поняття та види переміщення товарів та транспортних засобів
- 3. Переміщення через митний кордон транспортних засобів
- 4. Порядок переміщення валюти
- 1. Поняття та види митних режимів
- 3. Попередні операції
- 4. Принципи переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України
- 5. Переміщення громадянами товарів через митний кордон України
- 6. Товари, що не підлягають пропуску через митний кордон України
- 7. Відомості, які оголошуються громадянами при переміщенні через митний кордон товарів та інших предметів
- 8. Митні ліцензійні склади
- 1. Митний контроль і його місце в системі контролю
- 2. Види митного контролю
- 3. Форми митного контролю
- 4. Зони митного контролю
- 5. Здійснення митного контролю
- 6. Права і обов’язки суб’єктів митного контролю
- 7. Особливі режими митного контролю
- 8. Характеристика форм контролю
- 9. Особливі процедури митного контролю
- 10. Митний контроль та митне оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
- 1. Загальні положення
- 2. Митний контроль на водному транспорті
- 3. Митний контроль на авіатранспорті
- 4. Митний контроль на залізничному транспорті
- 5. Митний контроль за автомобільному транспорті
- 6. Митний контроль на трубопровідному транспорті
- 1. Поняття митного оформлення
- 2. Здійснення митного оформлення
- 3. Етапи митного оформлення
- 4. Митне декларування і порядок його здійснення
- 5. Форми митного декларування
- Декларація на ввезення/вивезення транспортного засобу індивідуального користування, вузла чи агрегату
- Зобов’язання про
- 6. Порядок митного декларування
- 7. Підприємницька діяльність з надання митних послуг
- 1. Поняття і значення тарифного регулювання
- 2. Мито і митні збори
- 3. Види і ставки мита
- 4. Порядок нарахування мита
- В) до митної вартості ідентичних чи подібних товарів, яка визначена на основі додавання вартості.
- 5. Країна походження товару
- 6. Митні пільги
- 7. Митна статистика
- 1. Поняття порушень митних правил
- 2. Контрабанда
- 3. Види адміністративних порушень митного законодавства
- 4. Поняття та види відповідальності за порушення митних правил
- 5. Види стягнень за порушення митних правил
- 6. Розгляд скарг, заяв та звернень на діяльність митних органів
- 7.Відповідальність митних органів України
- 1. Митні органи як органи дізнання
- 2.Протокол про порушення митного законодавства
- 3. Особи, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митного законодавства
- 1. Поняття та порядок провадження у справах про порушення митних правил
- 2. Процесуальні дії
- 3. Підстави порушення справи про митні правопорушення
- 4. Строки провадження про порушення митних правил
- 5. Органи, уповноважені розглядати справи про порушення вимог митного законодавства
- 6. Оскарження та опротестування постанов та рішень митних органів у справах про порушення митного законодавства
- 7. Виконання постанов митних органів про накладення стягнення за порушення митного законодавства
- 8. Адміністративне затримання
- 9. Поєднання та виділ справ про порушення митних правил
- 9. Вилучення товарів і транспортних засобів
- 10. Спрощена форма застосування стягнення при порушені митних правил
- 1. Поняття митної служби
- 2. Принципи митної служби
- 3. Посадові особи митних органів України
- 4. Відбір на службу у митні органи України
- 5. Права посадових осіб митних органів України
- 6. Обов’язки посадових осіб митних органів України
- 7. Заборони і обмеження для посадових осіб митних органів
- 8. Проходження служби в митних органах
- 9. Правовий і соціальний захист посадових осіб митних органів
- Р.Б. Шишка Митне право в Україні:
- Шишка роман богданович