logo search
Аналіз організації зовнішнього комунікаційного процесу на Дніпропетровській митниці

1.2 Комунікаційний процес та перешкоди в комунікаціях

Комунікаційний процес являє собою необхідну передумову становлення, розвитку і функціонування всіх соціальних систем, тому що саме він забезпечує звязок між людьми і спільнотами, робить можливим звязок між поколіннями, накопичення і передачу соціального досвіду, його збагачення, поділ праці і обмін продуктами, організацію спільної діяльності , трансляцію культури.

Комунікаційний процес є складним і багатофакторним. Його можна зобразити у вигляді такої схеми (Рис. 1.1):

Рис. 1.1 Структура комунікаційного процесу

Основними його елементами є:

1) Субєкт комунікаційного процесу - відправник і одержувач інформації (комунікатор і реципієнт);

2) Засоби комунікації - код, що використовується для передачі інформації в знаковій формі (слова, картини, графіки і таке інше), а також канали, по яких передається повідомлення від комунікатора до реципієнта (лист, телефон, радіо і т.д.) ;

3) Предмет комунікації (якесь явище, подія і т.п.) і відображає його повідомлення (стаття, телесюжет і т.п.);

4) Ефекти комунікації - виражені в зміні внутрішнього стану субєктів комунікаційного процесу, в їхніх взаєминах або в їх діях наслідки комунікації.

Основна мета комунікаційного процесу - забезпечення обміну з розумінням інформації, тобто встановлення двосторонніх або багатосторонніх інформаційних звязків.

У процесі досліджень комунікаційних процесів були вироблені різні моделі комунікацій. Широке визнання і поширення набула лінійна чи біхевіористична модель комунікації Г. Лассуелла. Однак у цієї моделі є свої мінуси. Вона не відображає складності і повноти комунікаційної функції культури. У ній акцент робиться на активність комунікатора, а реципієнт опиняється тільки обєктом комунікаційного впливу. Тому на додаток до цієї моделі в середині 50-х років ХХ ст. зявилася інтеракціоністська модель комунікації, запропонована Т. Ньюкомбом, який вважав, що субєкти комунікації - і комунікатор, і реципієнт - рівноправні, повязані як взаємними очікуваннями та установками, так і загальним інтересом до предмета спілкування. Сама ж комунікація виступає як реалізація такого інтересу за допомогою переданих повідомлень. Німецький соціолог Н. Луман розробив аутопоетичну комунікаційну модель. Це - система, що відрізняється оперативною закритістю і складається з безлічі комунікаційних елементів, що є потоками інформації, причому кожна комунікаційна подія відкриває і закриває систему. За теорією М. Мескона, процес обміну інформацією як система, повинен мати зворотний звязок. Зворотній звязок може сприяти значному підвищенню ефективності обміну управлінською інформацією (Рис. 1.1).

Дослідження проведені в США, свідчать, що 73% американських, 63% англійських, 85% японських керівників вважають недосконалі комунікації головною перешкодою на шляху досягнення ефективності їх організації. При плануванні, прийнятті рішень, мотивації, організації діяльності та контролі необхідно мати постійний обмін якісною інформацією, тобто ефективні комунікації. Але досягти цього, як показує зарубіжний і вітчизняний досвід, нелегко. Обмін інформацією - одне з найскладніших завдань як для ринкових, так і для державних структур, неефективність комунікації - одна з головних сфер виникнення проблем [1].

Рис. 1.2 Процес передачі інформації з перешкодами у вигляді шуму

Перешкодами на шляху передачі інформації можуть стати різні фактори, такі як: перешкоди зумовлені сприйняттям, семантичні барєри, невербальні перепони, поганий зворотний звязок, невміння слухати і т.д. Всі вони можуть бути коротко охарактеризовані як - шум. (Рис. 1.2)

Перешкоди зумовлені сприйняттям виникають через конфлікт між сферами компетенції, основами суджень відправника й одержувача. Люди можуть інтерпретувати одну і ту ж інформацію по-різному залежно від накопиченого досвіду. Розбіжність у судженнях може стати причиною виборчого сприйняття інформації в залежності від кола інтересів, потреб, емоційного стану і зовнішнього оточення людей. Ще одна причина труднощів сприйняття у процесі комунікацій полягає в існуванні перепон, обумовлених соціальними установками людей.

Семантичний барєр виникає коли одне і те ж слово різні люди розуміють по-різному, вкладають в них свій власний сенс. Семантичні труднощі можуть бути і обумовлені розбіжністю способів, якими люди приписують значення групам символів [8].

Невербальні перепони характеризуються перш за все тим, що в процесі комунікації людина може сама того не бажаючи ввести в оману свого співрозмовника. Відбувається це як правило коли вербальні символи суперечать невербальним, наприклад доброзичливим словам суперечать жести і пози.

Поганий зворотний звязок також є одним з видів барєрів на шляху до повноцінних комунікацій, оскільки він дає можливість встановити, чи дійсно ваше повідомлення, прийняте одержувачем.

Невміння слухати. Як би це дивно не звучало, але це одна з основних і найпоширеніших перешкод в комунікаціях. Більшість керуючих вважають що саме головне це лише вести себе спокійно і дати іншій людині говорити. Помилка полягає в тому, що керівник слухає тільки інформацію, не намагаючись при цьому аналізувати чуттєвого стану співрозмовника [18].