1.2 Організація роботи митного брокера

Відповідно до пунктів 8.1 - 8.7 стандартних правил розділу 8 "Відносини між митною службою та третіми сторонами" Додатка ІІ до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.73 [9 ], до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 05.10.2006 № 227-V, наказом Держмитслужби України від 26.11.08 № 1334 затверджений "Тимчасовий порядок діяльності митних брокерів та їх представників", який є основним організаційним документом діяльності митного брокера [18].

"Тимчасовим Порядком" визначаються права й обовязки митних брокерів та їх представників, вимоги до отримання, строк прийняття рішення про видачу або відмову у видачі, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, вичерпний перелік підстав для анулювання, строк дії, умови для переоформлення, видачі дубліката свідоцтва на право здійснення митної брокерської діяльності та кваліфікаційного посвідчення представника митного брокера.

Згідно визначень та термінології "Порядку" [18]:

1. Митний брокер - це підприємство, що здійснює декларування товарів, які переміщуються через митний кордон України, має свідоцтво на право здійснення митної брокерської діяльності (далі - свідоцтво), видане спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи;

2. Представник митного брокера - це фізична особа, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, повязані з предявленням митному органу товарів, а також документів, потрібних для їх митного контролю та оформлення, і має кваліфікаційне посвідчення представника митного брокера (далі - посвідчення), видане навчальним закладом митної служби України.

3. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент.

Свідоцтво та посвідчення:

- видаються на безоплатній основі;

- надають право на здійснення декларування товарів у будь-якому митному органі України.

Прийняття навчальними закладами митної служби України іспитів у осіб, які бажають стати представником митного брокера, здійснюється на безоплатній основі. Прийняття періодичних кваліфікаційних іспитів та/або заліків у представників митних брокерів здійснюється на безоплатній основі.

Строк дії свідоцтва становить пять років від дати видачі.

Посвідчення діє безстроково за умови підтвердження представником митного брокера рівня знань та навиків у галузі митної справи шляхом складання в навчальному закладі митної служби України періодичного кваліфікаційного іспиту.

Для здійснення декларування товарів митний брокер повинен:

- отримати в Держмитслужбі оригінал свідоцтва;

- бути внесеним до реєстру митних брокерів;

- мати у своєму штаті представника митного брокера або укласти з ним відповідну трудову угоду;

- укласти письмовий договір про надання послуг з декларування товарів з особою, інтереси якої він представляє у взаємовідносинах з митним органом.

Фізична особа - підприємець може бути одночасно митним брокером і представником митного брокера й здійснювати декларування товарів за умови:

- отримання оригіналу свідоцтва;

- отримання оригіналу посвідчення;

- внесення до реєстрів митних брокерів і представників митних брокерів;

- укладення письмового договору про надання послуг з декларування товарів з особою, інтереси якої вона представляє у взаємовідносинах з митним органом.

Представник митного брокера може розпочати свою діяльність за умови:

- отримання оригіналу посвідчення;

- внесення до реєстру представників митних брокерів;

- перебування з митним брокером у трудових відносинах (зарахування до штату підприємства або укладення з його керівником відповідної трудової угоди).

Особа, яка вповноважила митного брокера на представлення її інтересів перед митними органами, повинна надавати митному брокеру доручення на виконання його функцій лише в цілому. Надання повноважень на декларування товарів одного й того самого обсягу декільком митним брокерам одночасно або обмеження повноважень митного брокера виконанням тільки частини функцій з декларування товарів (або виконанням операцій у межах однієї функції) не дозволяється.

Держмитслужба веде реєстри митних брокерів і представників митних брокерів і забезпечує їх оприлюднення не рідше одного разу на три місяці. Реєстри ведуться на умовах, визначених у розділі VI Порядку [18].

Права й обовязки митних брокерів та їх представників:

1. Під час здійснення декларування товарів митним органам митний брокер і його представник мають ті самі права, що й особа, яка вповноважує їх представляти свої інтереси у взаємовідносинах з митними органами.

2. Митний брокер і його представник мають право вимагати від особи, яку представляє митний брокер, надання документів, відомостей, а також інформації з ознаками конфіденційності відносно особи або товарів, що ним декларуються, лише в межах, необхідних для забезпечення дотримання вимог Митного кодексу України.

3. Митний брокер, крім обовязків, установлених Митним кодексом України для декларанта, зобовязаний:

- перед декларуванням товарів, що переміщуються через митний кордон України, перевіряти повноваження особи, інтереси якої він представляє перед митними органами, щодо наявності в неї документів, які підтверджують її право на вчинення відносно товарів дій, повязаних з їх розпорядженням/воло діянням або користуванням;

- сприяти в разі потреби проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю товарів, які підлягають цим видам державного контролю;

- забезпечувати дотримання заборон і обмежень щодо користування та розпорядження товарами, митне оформлення яких не завершено;

- подавати для ознайомлення субєктам зовнішньоекономічної діяльності на їх вимогу свідоцтво;

- вести реєстр договорів про надання послуг з декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, і надавати відповідному митному органу на його вимогу інформацію про умови цих договорів;

- перед декларуванням товарів укласти з представником митного брокера відповідну трудову угоду або мати зарахованих до штату представників митного брокера.

4. Представник митного брокера виконує свої обовязки відповідно до укладеного митним брокером договору, у порядку та в обсязі, передбачених Митним кодексом України та іншими актами законодавства України.

Крім наведеного, представник митного брокера зобовязаний:

- на вимогу митного органу предявити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;

- подавати посадовим особам митного органу документи, що містять відомості, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, прийнятих ним відповідно до укладеного митним брокером договору;

- під час прийняття відповідно до укладеного договору товарів для їх декларування, перевіряти наявність усіх необхідних документів на ці товари;

- забезпечувати своєчасне інформування особи, яка передала йому товари та транспортні засоби для предявлення митному органу, та посадових осіб митного органу про виявлені пошкодження тари та упаковки, а також про невідповідність цих товарів, транспортних засобів відомостям про них, зазначеним у комерційних, транспортних та інших супровідних документах;

- на звернення посадових осіб митного органу сприяти в організації навантаження, вивантаження, перевантаження, визначення кількості товарів, що підлягають митному оформленню, відкриття упаковки, пакування чи перепакування товарів, а також відкриття приміщень та інших місць, де можуть бути товари, які підлягають контролю з боку митних органів;

- сприяти в разі потреби проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю товарів, які підлягають цим видам державного контролю;

- дотримуватись встановлених заборон і обмежень щодо користування та розпорядження товарами, митне оформлення яких не завершено.

5. При здійсненні декларування товарів митний брокер та його представник несуть відповідальність, установлену Митним кодексом України, іншими законами України та нормативно-правовими актами України.

6. Митний брокер повинен зберігати всю документацію, повязану зі здійсненням своєї діяльності, протягом 3 років, починаючи з календарного року, наступного після року митного оформлення товару.

Для отримання свідоцтва на право здійснення митної брокерської діяльності особа подає до регіональної митниці, митниці, у зоні діяльності якої проведено її державну реєстрацію, такі документи:

1. Заяву на імя Голови Держмитслужби про видачу свідоцтва, в якій зазначається:

а) найменування (для юридичної особи) або прізвище, імя та по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, поштова адреса), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обовязкових платежів - для фізичної особи - підприємця;

б) місце проведення державної реєстрації;

в) місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця;

г) наявність рахунків у національній та іноземній валюті;

ґ) інформація про наявність електронно-обчислювальної, копіювальної техніки та відповідного програмного забезпечення, які гарантують забезпечення сумісності програмних продуктів і засобів автоматичної обробки інформації, використовуваних митним брокером, із програмними продуктами та засобами автоматизованої обробки інформації, що використовуються митними органами України.

2. Копії установчих і реєстраційних документів: статуту, засновницького договору (в установчих документах має зазначатись вид господарської діяльності - митний брокер); свідоцтва про державну реєстрацію; довідки органів державної статистики з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України/довідки органів державної статистики про фізичну особу - підприємця.

3. Копії документів, які свідчать про наявність у штаті митного брокера одного і більше представника митного брокера або про укладення митним брокером з одним і більше представником митного брокера відповідної трудової угоди, умовами якої передбачено виконання представником митного брокера дій, повязаних з предявленням митному органу товарів, а також документів, потрібних для їх митного контролю та оформлення, безпосередньо від імені митного брокера та в інтересах особи, яку представляє митний брокер.

Митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов?язані з пред?явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення. Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів і транспортних засобів у будь-якому митному органі України.

Брокер виступає посередником між відправником вантажу, вантажоодержувачем і перевізником з одного боку, і державою в особі митних органів з іншого боку.

Операції по митному оформленню, що виконуються митним брокером:

- декларування товарів, складання ВМД, і супутніх документів;

- надання митному органу необхідних документів і додаткових відомостей;

- предявлення товарів, що декларуються;

- інші операції, необхідні для митного оформлення й контролю.

Відповідно до статті 47 Митного Кодексу України [1], допуск митницею підприємства до декларування на підставі договору здійснюється шляхом видачі такому підприємству свідоцтва про визнання його як декларанта. Для здійснення декларування такому підприємству також необхідно мати у своєму штаті осіб, уповноважених на декларування, які одержали відповідні кваліфікаційні свідоцтва.

Головне завдання митного брокера - забезпечити повне професійне обслуговування клієнта в сфері митного оформлення. Всі дії від імені замовника митний брокер здійснює так, якби він самостійно переміщує вантаж через митницю. Таким чином, він має всі ті права на дані операції, що і уповноважуюча його особа (замовник-декларант).

Митний Кодекс України [1] класифікує операції митної переробки зовнішньоекономічних вантажів та послуг як митні режими. Митний режим - це сукупність положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України для митних цілей.

Рис.1.1. Митні режими в Україні [1]

митний брокер посередництво юридичний

З позицій митної логістики(або логістизації митної переробки вантажів), усі митні режими класифікуються за такими суттєвими ознаками (див.табл.1.1):

1. Залежно від використання заходів економічної політики розрізняють митні режими із застосуванням таких заходів та без іхнього застосування. Так, товари, що підпадають під режим "імпорт" та "експорт", підлягають випуску після завершення митного оформлення із застосуванням заходів економічної політики, сплатою всіх належних митних зборів та податків. А товари, що розміщуються у митний режим "транзит", "митний склад", "спеціальна митна зона", "магазин безмитної торгівлі", після завершення митного оформлення випускаються умовно без застосування заходів економічної політики та сплати митних зборів та податків.

2. Залежно від накладання мита слід розрізняти митні режими за яких:

а) передбачається повне звільнення від митних платежів;

б) передбачається часткове звільнення від митних платежів;

в) звільнення від митних платежів немає.

До перших двох випадків належать митні режими "реімпорт", "транзит", митний склад", "тимчасовий ввіз(вивіз)", "спеціальна митна зона".

3. Залежно від необхідності ліцензування митними органами України учасників митних режимів розрізняють:

а) митні режими, що ліцензуються ДМСУ;

б) митні режими, що не ліцензуються ДМСУ.

Так, до перших режимів належать митні режими "магазин безмитної торгівлі", "митний склад", "переробка на митній території". Ліцензування учасників митних режимів, яке здійснює ДМСУ, слід відрізняти від ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, яке здійснюється державними органами, та може бути у формі:

а) дозволу на виконання певного виду зовнішньоекономічної діяльності;

б) дозволу на проведення певної експортно-імпортної операції з використанням експортної або імпортної ліцензії.

4. Залежно від характеру зовнішньоекономічної операції митні режими поділяють на:

а) повязані з експортом товарів;

б) повязані з імпортом товарів;

в) повязані одночасно з експортом та імпортом товарів;

г) інші.

Декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.

Таблиця 1.1 Класифікація митних режимів [41]

Статтею 187 "Регулювання питань, повязаних із застосуванням митних режимів" Митного Кодексу України основні характеристики митних режимів визначені наступним чином [1]:

1. Імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

а) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

б) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

в) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

2. Реімпорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.

Товари можуть переміщуватися через митний кордон України у митному режимі реімпорту, якщо вони:

а) походять з митної території України;

б) ввозяться на митну територію України не пізніше ніж через один рік після їх вивезення (експорту) за межі митної території України;

в) не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку;

г) ввозяться у тому ж стані, в якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Експорт - це митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобовязання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:

а) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;

б) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;

в) дотримання експортером вимог, передбачених законом.

4. Реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.

Товари, що походять з інших країн, можуть вивозитися за межі митної території України у режимі реекспорту, якщо:

а) митному органу подано дозвіл уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу чи органу, визначеного міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, на реекспорт товарів;

б) товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення на митну територію України, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;

в) товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку;

г) товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік з дня їх ввезення на митну територію України.

5. Транзит - це митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України. Товари, що переміщуються транзитом, повинні:

а) перебувати у незмінному стані, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;

б) не використовуватися на території України ні з якою іншою метою, крім транзиту;

в) у випадках, визначених законодавством України, переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;

г) у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, переміщуватися встановленими маршрутами та шляхами;

д) бути доставленими до митного органу призначення у строк, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення.

6. Тимчасове ввезення (вивезення) - це митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обовязковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає:

а) подання митному органу документів на такі товари з обгрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України);

б) надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобовязання про їх зворотне вивезення (ввезення) у строки, що обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують строків, встановлених цим Кодексом;

в) подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законом.

7. Митний склад - це митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.

8. Спеціальна митна зона - це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом. Спеціальними митними зонами є частини території України, на яких запроваджено митний режим спеціальної митної зони. Для цілей оподаткування товари, ввезені на території спеціальних митних зон, розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території України. Ввезення на митну територію України цих товарів у незмінному стані або товарів, повністю вироблених, достатньо перероблених або оброблених у таких зонах, здійснюється в режимі імпорту. Спеціальні митні зони створюються відповідно до законодавства України про спеціальні (вільні) економічні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної митної зони з визначенням її статусу, території, строку, на який вона створюється, та особливостей застосування законодавства України на її території. Законом встановлюються вимоги щодо створення спеціальної митної зони, види товарів, дозволених до ввезення у таку зону, та характер операцій, що здійснюються з товарами у межах зони. У законі також визначаються вимоги щодо організації роботи спеціальної митної зони та обовязки органів управління зони по виконанню вимог митного законодавства під час здійснення митного контролю.

9. Магазин безмитної торгівлі - це митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання.

10. Переробка на митній території України - це митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.

11. Переробка за межами митної території України - це митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України та наступного повернення в Україну.

12. Знищення або руйнування - це митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються.

13. Відмова на користь держави - це митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь.