Митне право європейського союзу

Виконав:

Слухач гр..ЕМ07-1-З

МяхковаЮ.П.

Перевірив:

Перепьолкін С.М.

Дніпропетровськ

2011

ПЛАН

ВСТУП

1. Поняття та джерела митного права Європейського Союзу.

1.1. Поняття митного права Європейського Союзу.

1.2. Джерела митного права Європейського Союзу.

2. Митний союз держав-членів ЄС. Основи Митного союзу ЄС. Митна територія та митні режими ЄС.

2.1 Поняття і принципи митного союзу Європейського Союзу.

2.2. Митна територія Європейського Союзу.

2.3.Система митних режимів і митних процедур.

3. Спільний митний тариф ЄС. Митний кодекс ЄС.

3.1 Митний тариф Європейського Союзу.

3.2.Митний кодекс ЄС.

4. Положення Програми ЄС “Митниця 2013”.

5. Адаптація митного законодавства України до законодавства ЄС.

Етапи адаптації митного законодавства України до законодавства ЄС.

6. Міжнародна Конвенція щодо взаємної адміністративної допомоги у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства (Найробі, 9 червня 1977 р.).Відповіді на запитання.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВІКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Вступ

Європейський Союз (ЄС) є унікальним міжнародним утворенням, яке являє собою яскравий приклад успішного політичного та правового співробітництва та економічної інтеграції. 13 грудня 2007 р. у м. Лісабон (Португалія) главами держав-членів ЄС було підписано Договір про Реформи, так званий “Лісабонський Договір”, який значно підвищує демократичність та ефективність функціювання інститутів ЄС. Цей договір наділяє ЄС, до якого входить 27 держав-членів, міжнародною правосуб’єктністью.

Міжнародне економічне співробітництво, насамперед між державами, обумовлює необхідність співпраці й у сфері організації та здійснення митної справи. Цей напрям співробітництва спрямований на вирішення системи економічних, організаційних, правових та інших питань, які забезпечують сприятливі умови для розвитку та захисту економічних інтересів відповідних держав, захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності та громадян. Кожна держава здійснює свою митну політику як систему принципів та напрямів її діяльності у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання, передусім зовнішньої торгівлі.

Постійне переміщення громадян, вантажів, цінностей через митні кордони держав вимагає не лише застосування національного законодавства, а й міжнародного права, зокрема міжнародного економічного права, яке регулює відповідні відносини між державами. На сьогодні уже склалася система норм і принципів міжнародного права, які регулюють відносини між державами в процесі їх співробітництва у митних питаннях. У них беруть активну участь і міжнародні організації, наприклад митні союзи, Всесвітня митна організація (раніше називалася Радою митного співробітництва) та ін. Зазначені норми і принципи, закріплені у відповідних міжнародних договорах, а також у спеціальних угодах з митних питань та в інших джерелах, становлять зміст міжнародного митного права.

Міжнародне митне право виконує в міжнародних відносинах координаційну функцію. За допомогою його норм держави встановлюють загальноприйняті стандарти поведінки в галузі міжнародних митних відносин.

Митне право ЄС, подібно до національного митного права, є галуззю права, а саме — галуззю права Європейського Союзу. Оскільки Європейські співтовариства виникли на основі передачі державами-учасницями частини свого суверенітету наднаціональним структурам (інститутам і органам Співтовариств, а потім і Союзу), питання митного регулювання перейшли, на основі засновницьких договорів, в юрисдикцію інтеграційних утворень. Таким чином, з формуванням і розвитком правових норм Співтовариств в сфері митного регулювання, а також у зв'язку з подальшою уніфікацією митного регулювання трьох співтовариств (ЄЕС, ЕОВС, Евроатом) стала можливою поява такої галузі права Європейського Союзу, як митне право.[3]