ВСТУП
Митне регулювання є одним із способів впливу держави на функціонування зовнішньоекономічного середовища національної економіки. У розпорядженні митного регулювання є ряд інструментів: митне оформлення, митний контроль, митні режими, Українських класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності, митний тариф, нетарифні заходи, митні платежі, митні преференції та ін..
Митне оформлення та митний контроль - головні функції, що виконуються митними органами. Більше того, вони мають статус одного із основних принципів переміщення товарів і транспортних засобів, що знайшло своє закріплення в Міжнародній конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур Всесвітньої митної організації (Конвеція Кіото). Правило 6.1. Генерального додатку до Кіотської конвенції вказує на те, що всі товари підлягають митиному контролю.
В умовах ринкової економіки державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності проводиться переважно за рахунок використання економічних методів. Тому митний контроль передбачає створення сприятливих для переміщення товарів через державний кордон, спрощення та прискорення проведення митних процедур. На зміну тотальному митному контролю приходить система управління ризиками. Вона представляє собою системою заходів по оцінці ризиків в митній сфері і повязані із ухиленням від сплати мита, податків та інших питань, що можуть впливати на державні інтереси, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи. При цьому під митним ризиком розуміється імовірність недотримання митного законодавства.
На даний час кожна держава намагається контролювати процеси переміщення товарів через свої кордони з метою захисту економічних інтересів та забезпечення національної безпеки, тому митні органи у своїй діяльності постають перед цілим рядом складних завдань. Головними залишаються забезпечення надходжень у Державний бюджет і економічний захист суспільства. Але ці завдання повинні здійснюватися ефективно й дієво, водночас підтримуючи легальний потік товарів.
Незважаючи на те, що Кіотська конвенція, яка передбачила інформаційно-аналітичні засоби вдосконалення митного контролю, була прийнята ще в 1973 році, фундаментальних досліджень система аналізу та управління ризиками не отримала. Всі надбання з даної теми представлені в нормативно-правових актах міжнародного та національного рівня. Дослідженням даного питання в окремих його аспектах займаються Д. Відовсон, С. Холловей, В. Науменко, С. Терещенко, Ю. Кунєв, С. Коляда та Б. Літовченко. митний ризик
Створення ефективної системи аналізу та управління ризиками є актуальним питанням для митної служби України. Не тільки тому, що Україна прагне відповідати світовим стандартам, а, в першу чергу, тому, що розвиток митної справи в даному напрямку відповідає економічним інтересам держави.
Тому метою нашої роботи стало дослідження системи аналізу та управління ризиками в митній діяльності. Його сучасного стану в Україні, основних проблем його впровадження та можливих перспектив.
Для досягнення мети поставлені такі завдання:
1) визначити поняття митного ризику та зясувати основні відмінності від економічного ризику;
2) розглянути основні положення нормативно-правових актів ВМО та ООН та визначити національні особливості України у даних аспектах;
3) провести аналіз сучасного стану ризик-менеджменту вУкраїні;
4) проаналізувати застосування системи аналізу та управління ризиками на основі даних АСАУР;
5) розробити алгоритм для вирішення прикладної задачі для подальшої розробки профіля ризику;
6) проаналізувати зарубіжний досвід управління ризиками та можливість його імплементації в Україні;
7) визначити основні перспективні напрямки у сфері ризик-менеджменту для митних органів України.
Обєктом дослідження є ризики, що виникають під час митного контролю та митного оформлення. Предметом дослідження є система аналізу та управління ризиками у митній діяльності.
При виконанні даної роботи були використані такі методи дослідження, як порівняння, аналіз та синтез, систематизація та узагальнення при розгляді нормативних та теоретичних джерел, математико-статистичні методи при опрацюванні статистичних даних.
В результаті проведення наукового дослідження було дано визначення поняттям ризик та ризик-менеджмент стосовно митної діяльності, розроблено алгоритм для майбутнього його імплементування до профілю ризику, проаналізовано зарубіжний досвід управління ризиками та визначено переваги, які варто врахувати при вдосконаленні даної практики в Україні.
В результаті дослідження запропоновано перспективні напрямки роботи митної служби для переходу на принципово новий рівень роботи та співпраці із субєктами ЗЕД.
Результати можуть використовуватися при розробці програми вдосконалення системи управління ризиками митною службою України, для подальших грунтовних досліджень даної тематики та при підвищенні кваліфікації працівників митних органів, тому мають вагому науково-практичну значимість.
Отримані висновки базуються на дослідженні нормативно-правових актів, публікацій працівників митниць та відповідних департаментів ДМСУ, наукових досягненнях зарубіжних та вітчизняних вчених, статистичних та звітних матеріалах Державної митної служби України та Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту.
- ВСТУП
- Розділ 1. Ризик як загроза митній безпеці держави
- 1.1 Митний ризик - один із видів економічного ризику
- 1.2 Система управління ризиками в митній службі - нова філософія митного контролю
- 1.3 Аналіз сучасного стану ризик-менеджменту в Україні
- РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ АНАЛІЗУ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ЄАІС ДМСУ
- 2.1 Концептуальна структура САУР, що використовується митними органами України