1.2 Організація комунікаційної діяльності митного органу
Існує цілий ряд теоретичних моделей комунікацій, які зробили свій вагомий внесок в розвиток комунікацій в цілому, в тому числі і комунікацій митних органів.
Сучасна теорія комунікацій створила та ускладнила колишні моделі, поступово переходячи від лінійних до нелінійних моделей, а від них до обємних (спіральних, мозаїчних тощо).
Один з піонерів сучасної теорії комунікацій професор права в Єльському університеті X. Лассвелл (1948) запропонував модель, за якою комунікація працює, розшукуючи відповіді на 5 запитань [11,с.347].
Таблиця 1.1 Модель X. Лассвелла
Хто? |
Що говорить? |
По якому каналу? |
Кому? |
З яким результатом? |
|
Джерело |
Повідомлення |
Канал |
Аудиторія |
Реакція |
На думку X. Лассвелла, комунікаційний процес у суспільстві виконує три функції:
- спостерігає за навколишнім середовищем, виявляючи загрози і можливості, що впливають на важливість розміщення і стану складових частин у ньому;
- корелює суспільні компоненти щодо здійснення відповіді навколишньому середовищу;
- передає соціальну спадщину.
Ще один із плеяди ранніх теоретиків К. Шеннон (1948) показав нові способи використання виразу "комунікаційна теорія" у значенні вивчення і затвердження принципів і методів, завдяки яким передається інформація. Пізніше К. Шеннон і В. Вівер обєдналися (1949) та запропонували своє тлумачення та модель комунікації. Вони визначили комунікацію як "всі процедури, завдяки яким одна думка може впливати на іншу" [8, с.57].
Шеннон і Вівер розглянули проблему проектування (технічний аспект) комунікаційної системи, яка б могла управляти будь-яким повідомленням, надісланим джерелом. Вчені встановили такі основні комунікаційні проблеми:
- проблему точності;
- проблему чіткості;
- проблему ефективності.
Проблема точності - це технічна проблема, повязана з відповіддю на запитання: чи здатний канал в технічному плані точно передати закодовані сигнали джерела. Проблема чіткості - семантична проблема. Треба зясувати, чи точно закодовані сигнали передають бажаний зміст повідомлення. Проблема ефективності повязана з визначення того, чи в потрібному напрямку впливає на поведінку аудиторії закодований сигнал.
Рис. 1.3. Модель Шеннона-Вівера мала такий вигляд:
Інформаційне джерело вибирає бажане повідомлення з набору можливих. Відправник змінює його, перетворюючи на сигнал і через канал передає отримувачу. Отримувач сприймає сигнал, перетворює його на повідомлення і передає його на місце призначення.
Неточність може проявлятися в результаті багатьох причин:
- семантична помилка виявилася в процесі кодування або декодування повідомлення;
- фактори навколишнього середовища не дозволяють прийняти та передати повідомлення в бажаному вигляді;
- сам канал передачі технічно не дає можливості адекватно передати повідомлення.
Усі ці причини і є так званим "джерелом шуму", що виникає в процесі здійснення комунікацій.
У 1963 р. Г. Малецьке ще більше ускладнив модель Лассвелла. Він ввів поняття "імідж комутатора" та "імідж одержувача" і розглядав їхній взаємний вплив, а також вплив іміджу одержувача на канали комунікації та на саме звернення. У галузі зворотних звязків він виділив поняття "тиск та примус", розглядаючи тиск на комунікатора з боку повідомлення та засобів інформації, а останніх, в свою чергу - на одержувача повідомлення [19, с.40].
Українські науковці в галузі менеджменту широко застосовують модель комунікаційного процесу, запропоновану М. Месконом [20]. У цій моделі виділено чотири базові елементи:
1. Відправник - особа, яка генерує ідеї, збирає та передає інформацію.
2. Повідомлення - інформація, закодована за допомогою символів.
3. Канал - засіб передачі інформації.
4. Одержувач - особа, якій призначається інформація і яка її інтерпретує.
Комунікативний процес за моделлю М. Мескона має наступний вигляд.
Рис. 1.4. Модель М. Мескона
У даній моделі пропонується таке поняття як посередник. Під посередником розуміють організацію або особу, яка сприймає первинну інформацію, обробляє та передає її одержувачу, як вторинну. Прикладами посередників можуть бути рекламні агенції, редакції газет, теле- та радіостудії.
Окрім вказаних моделей в теорії комунікації широкого поширення набули обємні та спіральні моделі. Серед обємних моделей слід зазначити моделі Т. Ньюкома (1953) та С. Бейкера (1968) [19, с.40].
Модель Ньюкома являє собою трикутник, вершинами якого є комунікатор, адресат та обєкт (повідомлення). Якщо комунікатор та адресат позитивно ставляться один до одного, так само вони будуть ставитися і до обєкту. У протилежному випадку негативного ставлення необхідно шукати шляхи до зміни становища, що склалося.
Модель комунікації Бейкера - куб, що складається з маленьких кубиків. Грані куба - джерело, одержувач, звернення, канал. Усі кубики перебувають у безперервній взаємодії між собою, щоразу стикаючись усіма чотирма гранями.
Проводячи аналіз обємних моделей маркетингової комунікації, Т.І.Лукянець робить висновок, "що в морі найрізноманітнішої і часто суперечливої реклами потенційний покупець здебільшого вибирає зовсім не ту інформацію, яка могла б спонукати його до найраціональнішого (оптимального) вибору. Він, частіше намагається знайти те, що підтверджувало б його звичні уявлення, традиційні настановлення, те, що не суперечило б вибору, зробленому ним колись" [19, с.41].
Основний внесок спіральної моделі Ф. Денеса (1963) полягає у тезі про те, що комунікація не являє собою замкнутий цикл, який не розвивається, а навпаки, вона постійно розвивається, повторюючи пройдені шляхи розвитку, але вже на іншому, більш високому рівні.
Значний інтерес для формування та розуміння комунікацій мають моделі "інформаційних воротарів", двохступенева модель Каца і Лазарсфілда (1955). Основна ідея цих моделей - існування різновиду людей, які виступають формальними експертами, думки яких здійснюють вплив в силу цілого ряду факторів (освіти, соціального статусу, настанов і т.п.).
Модель двоступеневого впливу має наступний вигляд [19, с.42]:
Рис. 1.5. Модель „двоступеневого” впливу
Як видно з наведеного рис. 1.5 комунікації мають вигляд не одно-, а двохступеневого процесу. У ній зявляються так звані авторитетні особи, які впливають на прийняття рішень. Вказані моделі комунікацій поклали початок вивченню впливу так званих пропонентів, радників та інших інституційних субєктів впливу, що є особливо важливим для маркетингових комунікацій.
Таким чином, підсумовуючи існуючі вищенаведені моделі комунікацій, можна виділити наступні елементи моделі комунікацій митних органів:
- джерело - сторона, яка надсилає звернення іншій стороні;
- кодування - процес перетворення цілей комунікацій в форму символу;
- звернення - набір символів, які передаються по каналах передачі інформації цільовому споживачу;
- канали - засоби поширення комерційної та некомерційної інформації до цільової аудиторії;
- одержувач (адресат) - сторона, яка отримує повідомлення;
- зворотна реакція - це порядок дій одержувача в результаті контакту одержувача зі зверненням. Як зазначає Т.І. Лукянець існує щонайменше чотири основні причини, які змушують потенційного отримувача інформації звернути увагу на повідомлення:
- бажання отримати корисну інформацію;
- бажання отримати інформацію, яка підтвердила б їх власну думку;
- бажання отримати стимулюючу інформацію;
- просте бажання отримати цікаву інформацію [19, с.45].
- шуми або комунікативні барєри - психологічна перешкода на шляху адекватної передачі інформації між партнерами по спілкуванню. В випадку виникнення барєру інформація викривляється або губить початковий зміст, а в ряді випадків взагалі не поступає до одержувача. Причинами виникнення шумів можуть бути:
- навколишнє середовище, в якому здійснюються комунікації;
- канали передачі інформації;
- відправник та одержувач комунікативного повідомлення.
- ВСТУП
- РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОГО ОРГАНУ
- 1.1 Сутність та особливості становлення комунікаційної діяльності у системі влади
- 1.2 Організація комунікаційної діяльності митного органу
- 1.3 Обґрунтування використання інформаційних джерел та комунікацій митного органу
- РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ МИТНИЦІ
- 2.1 Загальна характеристика діяльності Київської регіональної митниці
- 15 Організація роботи з митними вантажами та вагонами країн снд та балтії
- 12.3. Митний контроль.
- 40. Заходи гарантування доставки товарів у митниці призначення. Відповідальність осіб, що порушили зобовязання про доставку товару в митницю призначення.
- 35. Порядок здійснення митного контролю за доставкою товарів, що ввозяться на митну територію України.
- 36. Порядок здійснення митного контролю за доставкою товарів, що вивозяться з митної території україни
- Організація митного контролю
- 4. Регіональні митниці в Україні
- 2. Система митних органів