Митний контроль імпорту спредів

реферат

1. Аналіз законодавчої бази з питань переміщення спредів при імпорті

Основоположними нормативними документами при регулюванні імпорту в Україні є Митний кодекс України, Податковий кодекс України, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність України» та Закон України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції».

Згідно статті 74 Митного кодексу України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Стаття 75 Митного кодексу України встановлює, що митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території [1].

Законодавством України з питань державної митної справи можуть бути визначені документи, які використовуються для декларування товарів у митний режим імпорту замість митної декларації.

Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;

2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту;

3) виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності [1].

Відповідно до статті 76товари, поміщені у митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів.Підтвердженням українського статусу товарів, зазначених у частині першій цієї статті, є митна декларація, за якою ці товари випущено у вільний обіг [1].

Особливості оподаткування імпортних операцій під час переміщення товарів через митний кордон України встановлюються Податковим кодексом України, зокрема, статтею 206, в якій зазначаються податки, що повинні бути сплачені при ввезенні товарів на митну територію України, ставки яких описані даним кодексом [2].

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII містить перелік визначень основних термінів, встановлює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності, визначає субєктів зовнішньоекономічної діяльності, дає перелік видів зовнішньоекономічної діяльності, закріплює регулювання зовнішньоекономічної діяльності, регулює економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями, крім того, захищає права та інтереси держави і субєктів зовнішньоекономічної діяльності.

Стаття 4 закону визначає види зовнішньоекономічної діяльності, одним з яких експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили[3].

Наказ Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651«Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» визначає правила заповнення граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2, додаткових аркушів до нього форми МД-3, специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.

Наказ Міністерства фінансів України № 651 регулює декларування товарів, поміщених у митні режими експорту, реекспорту, переробки за межами митної території України, тимчасового вивезення та поміщення українських товарів у митні режими митного складу, а також у митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території України, тимчасового ввезення, знищення або руйнування, відмови на користь держави та поміщення іноземних товарів у митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі та порядок заповнення граф МД при декларуванні товарів, що переміщуються митною територією України транзитом [4].

Закон України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» від 17 липня 1997 року № 468/97встановлює порядок тарифного і нетарифного регулювання імпорту сільськогосподарської сировини та продуктів її переробки для створення рівних умов конкуренції між продукцією вітчизняного виробництва та продукцією нерезидентів, а також деякі методи цінової підтримки сільськогосподарських товаровиробників України.

Стаття 1 регулює ставки ввізного мита на імпорт сільськогосподарської продукції. Так, повні ставки ввізного (імпортного) мита на товари третьої - двадцять четвертої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), а також на підакцизні товари встановлюються на рівні пільгових ставок. Проте, у статті 6 зазначено, що ставки ввізного мита на товари першої - двадцять четвертої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності визначаються Митним тарифом України [5].

Згідно статті 4, сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на митну територію України, підлягає санітарно-епідеміологічному, радіологічному, а в разі ввезення обєктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду - товарів першої - пятої, сьомої, десятої, дванадцятої, чотирнадцятої - шістнадцятої, девятнадцятої, двадцять першої, двадцять третьої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) (2371а-14) - ветеринарному контролю. При цьому іноземні сертифікати беруться до уваги виключно у випадках, коли взаємне визнання таких сертифікатів передбачено нормами відповідних міжнародних договорів. Порядок ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів здійснюється в порядку, визначеному законом [5].

Продукти, призначені для продажу населенню, що підпадають під визначення другої - двадцять першої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), можуть бути випущені з-під митного контролю на територію України з країн, вільних від карантину, за умови наявності на тарі (коробах, упаковках, розфасовках), а у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, безпосередньо на продукті, відомостей про назву продукту, масу (обєм), склад, із зазначенням переліку використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок (консервантів), барвників тощо, вмісту хімічних речовин або сполук. Окремо наводяться відомості про енергомісткість, дату граничного строку використання, побічні ефекти споживання або про їх відсутність, назву харчових добавок (консервантів) за їх наявності, місце виготовлення, найменування й адресу виробника таких продуктів та посилання на власника торгової марки за його наявності. Зазначені відомості мають бути виконані українською мовою, за винятком торгової марки, логотипу компанії чи її назви або власної назви продукту, що можуть виконуватися іноземними мовами. Продукти, які продаються населенню із порушенням вимог, встановлених цією статтею, вважаються такими, що були ввезені в Україну із порушенням митних правил [5].

Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями» від 24.03.99 р. № 136визначає порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями [6].

Отже, потужна законодавча база, яка регулює переміщення спредів та жирових сумішей через митний кордон України в режимі імпорту, охоплює Митний кодекс України, де зазначені вимоги до поміщення товарів у відповідний митний режим, Податковий кодекс України, який описує особливості оподаткування товарів, Наказ Міністерства фінансів України № 651, що регулює декларування товарів та численні закони та постанови.

Делись добром ;)