Тема з Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі

Загальні засади та характеристика митного оподаткування ЗЕД

Основу системи митного оподаткування становлять митні платежі, під якими розуміють податки та збори, що нараховуються в установлено­му порядку при переміщенні через митний кордон країни товарів та інших предметів під контролем митних служб. Дана дефініція дозволяє не тільки чітко визначити об'єкти оподаткування (товари, предмети тощо), але й суб'єкти системи митного оподаткування, до яких належить, крім держави та митних органів, безпосередні платники податків та зборів, тобто юри­дичні та фізичні особи, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. При цьому слід акцентувати увагу на характерній особливості митних платежів, а саме: односторонньому руху вартості від юридичних та фізич­них осіб до держави.

Отже, критерієм визначення митних платежів є не тільки об'єкт опо­даткування, але й суб'єкт, тобто ті органи системи державного регулю­вання зовнішньоекономічної діяльності, які виконують контролюючі фун­кції з нарахуванням чи сплатою даного виду платежів.

Слід зауважити, що митне оформлення та пропуск товарів через мит­ний кордон може здійснюватися лише після сплати належних платежів або за умов надання митним органом у встановленому порядку відстро­чення їх сплати.

В Україні система оподаткування експортно-імпортних операцій ба­зується на використанні інструментів торговельної політики — митних платежів, а саме: мита; акцизного податку на імпортні товари; ПДВ на операції з продажу (рис.З).

Характерною ознакою митно-тарифного регулювання ЗЕД є обов'язковість умови переміщення товарів та інших предметів через мит­ний кордон України та їх наступне розпорядження, що полягає у сплаті мита та інших митних платежів. Система митних платежів на сьогодні охоплює сплату наступних податків та зборів (рис.4).

Рис.4. Система митних платежів в Україні

Серед великого спектра функціональних завдань, які виконують мит­ні платежі, головними є:

— фіскальні, тобто митні платежі є джерелом наповнення бюджету країни;

• стимулюючі, які спрямовані на розвиток національного виробника;

• регулятивні, які формують обсяг та структуру експорту, імпорту, споживання.

Тому за юридичною природою митні платежі можна систематизувати на ті, які надходять згідно з Митним кодексом (мито), та платежі, що стя­гуються відповідно до інших нормативних документів (ПДВ та акцизний податок).

Механізм нарахування митних платежів відносно податкової бази має певні особливості. Більшість митних платежів є квотарними, тобто їх сума обраховується залежно від обсягу податкової бази або об'єкта оподатку­вання і ставок податку. Для більшості митних платежів це - митна вар­тість, але в окремих випадках застосовуються й інші бази оподаткування.

Джерело митних платежів може бути безпосередньо пов'язане з об'єктом оподаткування у випадку, коли оподатковувані товари приносять дохід, а також не мати відношення до об'єкта оподаткування, наприклад, коли оподатковується майно чи предмети особистого користування, які ввозяться понад лімітовану суму безмитного імпорту.

Основні платежі, які нараховуються митними органами, можна кла­сифікувати на декілька груп:

• платежі, які пов'язані з нарахуванням митного тарифу;

• різні види плат;

• непрямі податки, що нараховуються при здійсненні експортно- імпортних операцій (акцизний податок, ПДВ);

• платежі за видачу ліцензій на здійснення діяльності у сфері митно- тарифних відносин;

• платежі, пов'язані з проблемами порушення митного законодавст­ва.

За економічною природою основу митних платежів складають митні податки та митні збори або плати. Митні податки — це непрямі податки, які нараховуються при переміщенні предметів через митний кордон: мито, акцизний податок, ПДВ. Митні збори (плати) поділяються на дві групи: митні збори (плати) за виконання покладених на митницю обов'язків та митні збори (плати) за надання послуг у галузі митної справи.

За формою взаємовідносин між платником і державою податки, які контролюють митні органи, є непрямими, тобто вони стягуються до бю­джету держави за допомогою цінових механізмів, причому конкретні пла­тники податків не завжди є їх носіями.

Відповідно до бюджетної класифікації мито є податком на зовнішню торгівлю, а акцизний податок та ПДВ - це внутрішні податки, що повніс­тю відповідає положенням ст. III ГАТТ "Внутрішні податки або інші вну­трішні збори будь-якого типу", в якій констатується, що податок або збір, які застосовуються до вітчизняних товарів та до подібних імпортованих товарів, стягується або примусово стягується у судовому порядку у випа­дку імпортованої продукції у час або в місці імпортування, повинні вва­жатися внутрішнім податком або збором.

До митних платежів, пов'язаних з митним тарифом, слід віднести та­кі: ввізне мито, що нараховується за вантажною митною декларацією (ВМД); ввізне мито в неторговельному обороті (з громадян); мито за по­штові відправлення; вивізне мито; вивізне мито в неторговельному оборо­ті (з громадян).

Тому митні платежі можна класифікувати як ті, що формують торго­вельний оборот, та ті, що формують неторговельний оборот.

Залежно від специфіки платника митні платежі можна систематизува­ти на основні та додаткові. Основні - це мито, акцизний податок, ПДВ. Додаткові - плата за митне оформлення, плата за зберігання товарів, мит­ний супровід, збори за видачу ліцензій, плата за участь у митних аукціо­нах, тощо.

Серед багатьох видів підприємницької діяльності, які останнім часом отримали новий імпульс у своєму розвитку, є ті, що безпосередньо пов'язані з митно-тарифними відносинами. Відповідно до законодавства України стосовно них діє система ліцензування. До платежів, які перера­ховуються митними органами за надання права здійснювати певні види діяльності, слід віднести видачу ліцензій на відкриття митних ліцензійних складів, складів тимчасового зберігання, магазинів безмитної торгівлі.

Існує ціла група платежів, що пов'язані з відповідальністю суб'єктів господарювання за порушенням правових норм у сфері митного законо­давства. Це, насамперед, штрафи за порушення митних правил; доходи від реалізації конфіскованих цінностей; національна валюта, заборонена до ввезення, тощо.

Митні платежі є основою, за рахунок якої формуються митні доходи країни. Під митними доходами розуміють всю сукупність грошових внес­ків, які утворені в результаті справляння або стягнення митних платежів, а також кошти від реалізації конфіскованих предметів контрабанди, від стя­гнення штрафів та пені.