Система митних органів України

Указом Президента України від 11 грудня 1991 року „Про утворення Державного митного комітету України" було створено центральний орган державного управління у галузі митної справи - Державний митний комі­тет України. Основним завданням Держмиткому було визначено забезпе­чення захисту економічної безпеки України, додержання законодавства про митну справу, здійснення митного контролю та оформлення.

У спадок від Радянського Союзу Україна отримала 25 митниць, 49 митних постів із чисельністю особового складу в 1991 році 2 тис. осіб (на 1 січня 2004 року штатна чисельність митної служби становила 18,3 тис. одиниць). Функціонувало 29 автомобільних пунктів пропуску, 14 залізни­чних, 4 авіаційних та 17 морських і річкових пунктів пропуску. Зосере­джені переважно на заході та півдні країни, ці митні органи, за своїм тех­нічним і кадровим забезпеченням, а також за умов відсутності законодав­чого врегулювання не мали змоги забезпечити належну організацію мит­ного оформлення та контролю на більш, ніж 7 тисячах кілометрів держав­ного кордону.

Протягом 1992-1993 років створено розгалужену систему митних ор­ганів по всій території України, визначено зони діяльності митниць та спеціалізованих митних організацій, запроваджено митний контроль по всьому периметру кордону. Розгорнуто і облапгговано за тимчасовою схе­мою 62 пункти пропуску.

Відповідно до Указу Президента України від 29 листопада 1996 року „Про Державну митну службу України" здійснено кардинальну реоргані­зацію структури митної системи України, змінено принцип її побудови та управління з територіального на регіональний. На базі ліквідованого Дер­жавного митного комітету України утворено, Державну митну службу України, як центральний орган виконавчої влади.

Завдяки реорганізації досягнуто вдосконалення організаційної струк­тури і централізації управління митною системою, зміцнення виконавсь­кої дисципліни, мобільності митних підрозділів, посилення митного конт­ролю й боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. У зв'язку із змінами в обсягах роботи митниць різних регіонів України з оформлення експортних та імпортних вантажів, їх кількість скорочено з 69 до 55 та митних постів - з 268 до 199. На базі 11 ліквідованих митниць розпочали роботу значно менші за штатною чисельністю митні пости. На місці окремих ліквідованих митних постів з недостатньою фінансовою віддачею - відділи або сектори, орієнтовані на специфіку пункту пропус­ку. Удосконалено структуру спеціалізованих управлінь.

Оптимізація структури ДМСУ триває і сьогодні. Станом на квітень 2011 р. в системі митних органів функціонувало 2 регіональні митниці (Київська, Енергетична), 26 митниць, митні пости, департаменти, Центра­льне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи, Дніпропетровська академія митної служби, Державний науково-дослідний інститут митної справи, Хмельницький центр підвищення кваліфікації, перепідготовки працівників та кінології.

Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконан­ня законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митниця підпорядковується регіональній митниці та спеціально уповно­важеному центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи або спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи безпосередньо. Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об'єктах чи територіях із значним об­сягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватися митні пости на правах структурного підрозділу митниці.

Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, мит­ниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення това­рів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон Укра­їни. Митні пости створюються в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, ми­тниці.

Створення, реорганізація та ліквідація регіональних митниць, мит­ниць, митних постів (останніх за поданням регіональної митниці, митниці) та призначення і звільнення їх керівників здійснюються спеціально упов­новаженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної спра­ви.

Виходячи із розуміння виконавчої влади як діяльності з практичної реалізації норм і положень Конституції, законів та інших нормативно- правових актів, можна сказати, що митні органи як органи виконавчої влади здійснюють контролюючу, виконавчу і розпорядчу діяльність у га­лузі митної справи і митної політики держави.

Контролююча діяльність митних органів обумовлена, в тому числі, нормами Податкового кодексу України (ст.41). ДМСУ є контролюючим органом щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) това­рів і предметів з митної території України або території спеціальної мит­ної зони.

Розпорядча діяльність має свої особливості, найважливішою серед яких є її нормативний характер. Вона проявляється в тому, що митні орга­ни наділені правом приймати відповідні нормативно-правові акти з питань регулювання суспільних відносин у галузі митної справи, які є обов'язко­вими для інших державних органів, юридичних і фізичних осіб.

Виконавча діяльність, або організаційно-виконавча діяльність здійс­нюється різними засобами, націленими на забезпечення реалізації митної політики, втілення положень законів, указів Президента, постанов Кабіне­ту Міністрів України.

Правоохоронний характер діяльності митних органів багато в чому обумовлений самою структурою митної справи, а також тим, що всі осно­вні завдання, цілі, повноваження в галузі митної справи митні органи здійснюють тільки з урахуванням інтересів держави, зміцнюючи її еконо­мічний суверенітет та економічну безпеку.

Отже, митний орган - це державний орган виконавчої влади, який за характером є правоохоронним, діє від імені держави, наділений владними повноваженнями, виконує завдання і функції в галузі митної справи і в інших пов'язаних з нею галузях державного управління.

Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує реалізацію державної по­літики у сфері митної справи. Діяльність Держмитслужби України спря­мовується і координується Кабінетом Міністрів України. Держмитслужба України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також Положенням про Державну митну службу України, затвердженим Указом Президента України. Держмитслужба України узагальнює практику за­стосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, роз­робляє пропозиції про вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України.

Держмитслужба України є юридичною особою, має самостійний ба­ланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм на­йменуванням.

Основними завданнями Держмитслужби України є:

• виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

• захист економічних інтересів України;

• забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;

• сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньо­економічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;

• застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетариф­ного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;

• здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

• контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

• здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовні­шньому ринку;

• створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та па- сажиропотоку через митний кордон України;

• боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

• розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

• ведення митної статистики;

• ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

• здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.

Органи державної влади, Президент України в межах своїх повнова­жень, визначених Конституцією України та законами України, здійсню­ють керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних орга­нів України. Держмитслужбу України очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України в установленому законо­давством порядку. Голова має заступників, які виконують за його дору­ченням окремі функції, заміщують Голову в разі його відсутності.

Станом на квітень 2011 року структура центрального апарату Держа­вної митної служби України наступна:

1. Керівництво

2. Апарат Голови Служби

3. Організаційно-розпорядчий департамент