logo search
Митне право / НМК з дисципліни Митне право / юридичний факультет НІІ права і безпеки / 4 курс / Митне право / Тексти лекцій / Лекція 5 відповідальність

2.1. Види стягнень за порушення митних правил

За порушення митних правил можуть бути накладені такі стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) конфіскація товарів — безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувались для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувались для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Система адміністративних стягнень, передбачених МКУ главою 57, включає різні за характером і правовими наслідками санкції, що дає змогу використати їх диференційно з урахуванням характеру вчиненого порушення митних правил, особистості правопорушника. У тексті статті ці санкції співвіднесені між собою і розташовані залежно від наростання суворості стягнення від найлегшого (попередження) до найсерйознішого — конфіскації.

Кожна стаття гл. 57 МКУ "Види порушень митних правил і відповідальність" містить чіткі вказівки про міру стягнення, яка підлягає застосуванню за вчинення передбаченої нею провини. Орган, що розглядає справу про порушення митних правил, може призначити тільки те адміністративне стягнення, яке вказане в санкції статті. Попередження або штраф можуть застосовуватися тільки як основний вид стягнення за вчинене правопорушення.

Конфіскація товарів може застосовуватися як основний і додатковий вид стягнення.

За одне і те саме порушення митних правил може накладатися тільки основне або основне і додаткове стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється відповідальність за порушення митних правил, передбачається основне і додаткове стягнення, застосування лише додаткового стягнення без основного не допускається, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 328 МКУ.

Попередження або штраф можуть застосовуватися тільки як основний вид стягнення за вчинене правопорушення, передбачене всіма статтями МКУ, за винятком ст. 341 МКУ.

Конфіскація товарівбезпосередніх предметів порушення митних правил, товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувались для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувались для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, може застосовуватися як основний вид стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтями 336, 339, 340, 341, 348, 349, 350, 351, 352, 353 МКУ.

Застосування двох основних видів стягнення (штраф з конфіскацією) не допускається.

Конфіскація товарів— безпосередніх предметів порушення митних правил може застосовуватися як додатковий вид стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 345 МКУ.

Попередження як стягнення за порушення митних правил є офіційним попередженням правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Рішення про попередження приймається керівником митного органу або його заступником у формі постанови про накладення адміністративного стягнення відповідно до ст. 391 МКУ. Постанова оголошується правопорушникові. Попередження, як один із видів адміністративного стягнення, застосовується переважно до осіб, винних у здійсненні незначних проступків, які не становлять значної суспільної небезпеки. Зміст попередження полягає в офіційному, від імені держави, засудженні та осуді протиправного діяння правопорушника органом адміністративної юрисдикції і в попередженні правопорушника про неприпустимість таких дій надалі. Оскільки попередження найлегше адміністративне стягнення, воно не впливає на майнові та інші права порушника. Застосовується попередження лише в тому разі, коли передбачено в санкції статті. За наявності альтернативи в санкції статті попередження застосовується тільки в тих випадках, коли особа, що характеризується позитивно, вперше вчинила порушення митних правил, за яке недоцільно застосовувати більш суворе стягнення. Причому перераховані умови лише в комплексі можуть дати підстави застосувати попередження, а не штраф або інше адміністративне стягнення, передбачене санкцією відповідної статті МКУ.

Застосування попередження,як і іншого адміністративного стягнення, спричиняє для правопорушника відповідні правові наслідки. Крім того, належним чином оформлене попередження набуває значення преюдиціального факту, що важливо для притягнення до відповідальності й визначення стягнення відносно осіб, що здійснили повторно однорідне порушення митних правил. Попередження оформлюється письмово шляхом винесення постанови органом (посадовою особою), що розглядає справу.

Штраф грошове стягнення, що накладається на осіб за порушення митних правил у випадках і межах, встановлених МКУ.

Штраф є стягненням майнового характеру,яке виражається в отриманні з порушника і направленні в прибуток держави певної суми грошових коштів. У адміністративно-юрисдикцій-ній практиці штраф є домінуючою формою адміністративної відповідальності, оскільки він передбачений як єдина або альтернативна міра стягнення за більшість адміністративних проступків.

Штраф це засіб впливу на свідомість правопорушника шляхом ущемлення його майнових інтересів. Як адміністративне стягнення за вчинення порушення митних правил може застосовуватися як основне покарання.

МКУ встановлений мінімальний та максимальний розмір штрафів, що застосовуються, фіксуючи їх з визначенням верхнього і нижнього рівнів. Це дає можливість диференціювати стягнення, що накладаються з огляду на характер вчиненого порушення, обставин, що характеризують особу правопорушника, форми і ступеня його провини тощо. Крім того, розмір штрафу встановлюється залежно від суб'єкта адміністративної відповідальності (громадяни, посадові особи).

Штраф обчислюєтьсяу величині, кратній розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день скоєння правопорушення.

Конфіскація як стягненняза порушення митних правил полягає в примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у п. З ст. 322 МКУ, і безоплатній передачі їх у власність держави. Застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються МКУ та іншими законами України.

Конфіскація, як адміністративне стягнення, полягає в примусовому вилученні і безвідплатному оберненні у власність держави предметів — безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувались для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувались для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Транспортні засоби, що використовувались правопорушником для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України— це будь-які засоби авіаційного, водного, залізничного, автомобільного транспорту (в тому числі гужовий транспорт, велосипед), за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за чітко встановленими маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до встановленого розкладу руху на підставі міждержавних (міжвідомчих) угод про транспортне сполучення.

Як адміністративне стягнення конфіскація може встановлюватися тільки законом і призначатися лише у випадках, прямо передбачених у відповідних статтях МКУ.

Конфіскація може бути призначена тільки судом як додаткове, так і основне стягнення.

Відповідно до чинного законодавства постанови про конфіскацію приводяться у виконання державними виконавцями.