Порядок нарахування та сплати митних платежів Мито

Поняття митного тарифу часто використовується у більш широкому розумінні - як особливий інструмент торговельної політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни у його взаємодії зі світовим рин­ком, тобто це не конкретна ставка щодо визначеної групи товарів, а засіб регулювання зовнішньої торгівлі, який за термінологією визначається як «тарифне» регулювання.

Мито входить до складу митних платежів і займає особливе місце в системі оподаткування ЗЕД. По-перше, такий податок має серйозний ре­гулятивний потенціал - виконує важливі функції регулювання зовнішньо­торговельного обміну з іноземними державами; здійснює захист націона­льних товаровиробників та створює сприятливі умови для їх розвитку; є важливим засобом регулювання експорту-імпорту товарів шляхом встано­влення різних розмірів ставок, що зумовлює збільшення чи зменшення то­варообороту. Мито відіграє важливу роль у структурній перебудові еко­номіки країни, сприяє її інтеграції в світовий економічний простір. По- друге, мито є вагомим інструментом, завдяки якому забезпечується над­ходження до бюджету держави.

Мито - це вид державного непрямого податку, який справляється з імпорту, експорту і транзиту товарів, торговельно-промислового прибут­ку, майна, цінностей і предметів, що перетинають кордон у визначених державою пунктах під контролем митних служб. Незалежно від виду мита воно включається до ціни товарів і сплачується за рахунок кінцевого спо­живача.

Мито є податком на зовнішню торгівлю. Порядок обкладання митом товарів, які перевозяться або пересилаються громадянами через митний кордон України, та їх перелік встановлено МКУ, законами України, по­становами Кабінету Міністрів та рядом актів Державної митної служби України. В ст.9 Податкового кодексу України мито включене до переліку загальнодержавних податків і зборів.

Загальну характеристику ознак мита можна побачити на рис.6. Так, об'єктом оподаткування митом є товари та інші предмети, які перемішу­ються через митний кордон України.

Платниками даного платежу виступають фізичні та юридичні особи, які здійснюють переміщення товарів через митний кордон держави.

В Україні застосовуються такі види мита:

• адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості това­рів та інших предметів, які обкладаються митом;

• специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

• комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Рис.6. Загальні ознаки мита та їх характеристика

Нарахування ввізного (вивізного) мита за комбінованими ставками, здійснюється в три етапи:

1. Спочатку обчислюється сума ввізного (вивізного) мита за адвалер- ною ставкою у відсотках до митної вартості;

2. Потім обчислюється сума ввізного (вивізного) мита за специфічною ставкою в євро за одиницю товару;

3. Для визначення суми ввізного (вивізного) мита, що підлягає сплаті, використовується, як правило, найбільша величина, про що зазначено в Законі України "Про Митний тариф України".

Основою нарахування мита виступає митна вартість товару, якщо ставка податку нараховується у відсотках, а також фізична одиниця това­ру, коли ставка - у встановленому грошовому розмірі.

Залежно від того, на які товари нараховується мито поділяється на:

• експортне - на експортні товари (вивізне);

• імпортне - на імпортні товари (ввізне);

• транзитне - на транзитні товари.

Ввізне мито є диференційованим:

— до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного мит­ного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, за­стосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

• до товарів та інших предметів, що походять з країн або економіч­них союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального префере­нційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

• до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (зага­льні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

На окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне або вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

Відповідно до Закону "Про державне регулювання сільсько­господарської продукції" від17.07.1997 р. № 468 - сезонні ввізні мита за­проваджуються щорічно у подвійному розмірі до розміру пільгових ста­вок ввізного мита на сільськогосподарську продукцію.

Сезонні мита вважаються винятком із преференційних або пільгових режимів, у тому числі з угод про вільну торгівлю, митні союзи, виробничу кооперацію та інших подібних міжнародних угод, якщо це передбачено такими угодами. Сезонні мита протягом часу їхньої дії замішують ввізні мита, встановлені ст. 6 вищевказаного Закону.

Сезонні мита встановлюються на строк, що не може бути меншим 60 та більшим 120 послідовних календарних днів.

З метою захисту економічних інтересів України, українських вироб­ників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів неза­лежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито; антидемпінгове мито; компенсаційне мито.

Спеціальне мито застосовується як засіб захисту національного това­ровиробника у разі, коли товари ввозяться на митну територію України у обсягах та (або) за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створю­ють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику; як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльнос­ті; як заходи у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують здійс­нення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльно­сті та (або) ущемляють інтереси України.

Антидемпінгове мито застосовується відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпін­гу, яку заподіює шкоду національному товаровиробнику; у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Компенсаційне мито застосовується відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидо­ваного імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику; у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке виве­зення заподіює шкоду.

У разі, якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсацій­них або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиня­ються чи припиняються органом, який їх установив.

Пропуск товарів через митницю супроводжується їх декларуванням, що здійснюється шляхом заяви за встановленою формою (письмовою, ус­ною тощо) точних даних про мету переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митно­го оформлення.

Для правильного нарахування мита митні органи мають визначити такі характеристики імпортованого товару: товарну позицію в Українській класифікації товарів ЗЕД; країну походження товару та митну вартість то­варів, ставки за якими визначено у відсотках до митної вартості.