Вступ

Тенденції сучасного життя такі, що люди все частіше замислюються про своє здоров?я. Звичайно, що це відображається на культурі харчування. Якщо раніше традиції ситних сніданків була актуальна, то зараз українці обирають корисну і легку їжу. В звязку з цим стрімко виросла популярність морепродуктів, а саме нерибних водних обєктів - креветок, які вважаються найбагатшими за вмістом білків, жирів, мікроелементів і інших корисних речовин та ще володіють такою бажаною для багатьох властивістю - низькою калорійністю.

Світовий океан ділиться з мешканцями суши не тільки рибою, але і безхребетними, які завжди вважались делікатесом. Це ракоподібні (краби, креветки, омари та лангусти), молюски (устриці, мідії), головоногі (кальмари, осміноги) та іглокожі (трепанги, морські їжі).

За даними дослідження проведеного компанією "ПроАгро" середньорічний рівень споживання риби і морепродуктів в Україні оцінюється на рівні 14 - 15 кг на душу населення, з яких 2,5 - 3,0 кг - консерви з риби і тих же морепродуктів (біля 80% - вітчизняних). В приморських регіонах, а також в Києві, Донецьку і інших крупних містах, рівень споживання перевищує 16 кг на душу населення в рік.

З всієї різноманітності продукції з водної «живності» найбільш споживаними є продукти з риби, які займають від 85 - 95% обємів продаж; найменше - з водоростей - близько 1% (за даними Держкомстат України). Ракоподібні за даними операторів займають близько 7 - 8% і це в основному креветки. Краби і омари займають десяті долі відсотка. Молюски (кальмар, мідії, рапани) - 5 - 6% національного споживання. В США у 2011 році обєм споживання морепродуктів скоротився, оскільки середній американець споживав за рік близько 7,4 кг риби і морепродуктів, що на 1% менше, ніж в 2006 році.

В цілому американці спожили 2,226 мільярдів кг. морепродуктів в 2011 році. Креветки були найбільш популярним продуктом даного сектора, середній американець спожив 1,86 кг.. Сполучені Штати вважаються третім найбільшим споживачем риби і морепродуктів після Китаю і Японії. США імпортують близько 84% від загального обєму морепродуктів в країни.

За інформацією Науково-технічного центру «Дальрибтехника» середнє споживання морепродуктів по Росії складає 13 кг на людину. У приморському краю цей показник досяг до серпня 2011 року вже 28 кг на людину. В Японії споживання морепродуктів складає 65 кг на людину в рік.

Німеччина споживання складає 16 кг на людину в рік, зростання останніми роками цього показника відбулося в результаті висновку на ринок продуктів готових до вживання.

Порівняльна інформація про рівень споживання морепродуктів у різних країнах за даними Державного комітету статистики України за 2011 рік зображено на рис. 1.

Рис.1. Рівень споживання морепродуктів у різних країнах за 2011 рік.

З діаграми бачимо, що Японія є лідером з споживання морепродуктів на душу населення за 2011 рік, наступними ідуть Норвегія, Германія, Україна, Росія та США. Сьогодні основним джерелом надходження морепродуктів в Україну є імпорт. При цьому до 75% імпорту займають товари групи ракоподібні, до основних видів яких відноситься омари, лангусти, краби, креветки, близько 15% - молюски, та 10% - інші водяні безхребетні (морські їжаки, трепани та медузи). В 2012 році споживання морепродуктів Україно збільшилось майже в 3 рази. Попит на морські делікатеси дедалі зростає, але нажаль не на продукцію вітчизняного виробника. Український ринок продовжує бути залежним від імпортної продукції. Тому я вважаю, що дослідження закордонних морепродуктів дуже актуальне в сучасному часі. Метою даної курсової роботи є митне оформлення креветок морожених які завозиться на митну територію України.

Обєктом дослідження є креветки морожені. Предметом дослідження служить процес митного оформлення креветок морожених, які завозяться на митну територію України. Отже, для досягнення поставленої мети, необхідно виконати наступні завдання: - проаналізувати нормативну документацію,що регламентує порядок переміщення креветок морожених, які заводяться на митну територію України; - розглянути зовнішньоекономічний контракт, як основний документ та порядок акредитації субєктів ЗЕД; - ознайомитись з пакетом документів для митного оформлення креветок морожених, яка завозиться на митну територію України; - розглянути порядок нарахування митних платежів та митної вартості креветок морожених, яка завозиться на митну територію України; - засвоїти порядок заповнення ВМД.

1. Аналіз нормативних документів що регламентують порядок переміщення морожених креветок через митний кордон України

Для проведення аналізу нормативних документів, які потрібні для митного оформлення та нарахування митних платежів креветок морожених, скористаємось інформативно-аналітичною довідкою з програми MD Office. В програмі MD Office знаходимо Український класифікатор товарів ЗЕД (УКТЗЕД)[1]. Скориставшись наданою програмою та приміткою в ній знаходимо код товару (креветки морожені). (Додаток А) Креветки морожені це товар який відноситься до морепродуктів, тому перш за все потрібно обрати розділ до якого відноситься обєкт магістерської роботи. Даний товар відноситься до 1 розділу «Живі тварини;продукти тваринного походження». Після цього необхідно визначити товарну групу до якої відноситься обєкт. Креветки морожені відносяться до третьої групи «Риба, і ракоподібні молюски,та інші водяні безхребетні»

Оскільки, товар входить до класу ракоподібних,товарна позиція об єкту буде 0306 «Ракоподібні з панцирами або без панцирів, живі, свіжі, охолоджені, морожені, сушені, солоні або в розсолі; ракоподібні в панцирах, варені у воді або на парі, охолоджені або неохолоджені, морожені, сушені, солоні або в розсолі; борошно, порошок та гранули з ракоподібних, придатні для харчування»: Так як досліджувати в магістерській роботі я буду креветки морожені, товарна під категорія буде виглядати наступним чином: 0306 13 «Креветки морожені». З усього різновиду креветок обєктом для проведення експертизи я обираю креветку, яка належить до роду Penaеus (Тигрова креветка),тому категорія досліджуваного обєкту є - 50 00. Отже, код товару за УКТЗЕД має наступний вигляд: 0306 13 50 00. Після того як встановлено код товару, можемо переходити до пошуку нормативних документів потрібних для перетину кордону креветкам мороженим. Для цього нам знадобиться Довідка по товару (MD Office),в якій знайдемо перелік сертифікатів,митне, дозволів та інших нормативних документів що стосуються імпорту морського делікатесу. Отже для імпорту креветок необхідне проходження наступних видів контролю: - проходження радіологічного контролю; - наявність ветеринарного контролю; - проходження екологічного контролю; - санітарно-епідеміологічний контроль відбиток штампа «Санітарно- епідеміологічний контроль здійснено»; - екологічний контроль (відбиток штампа «Ввіз/вивіз» дозволено); - міжнародні ветеринарні (санітарні) сертифікати на харчові продукти за вимогою.

Відповідно до ПКМУ від 21.05.12 № 449 та ПКМУ від 21.05.12 № 449 креветки морожені підлягають екологічному та санітарно-епідеміологічному контролю. Виходячи з цього, санітарно-епідеміологічний контроль здійснюється у формі попереднього документального контролю, та контроль який здійснюється працівником митниці в зонах митного контролю на митній території України. Щодо екологічного контролю, то він також здійснюється працівником митниці в зоні митного контролю та в пунктах пропуску через митний кордон України [4]. Радіологічний контроль проводиться безпосередньо на кордоні посадовими особами Державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України. Підтвердженням проведення радіологічного контролю є наявність у товаросупровідних документах відмітки "Радіологічний контроль" або відмітки "Екологічний контроль" (див. лист ДМСУ №11/4-09-609-ЕП 16.01.2003)[2]. Що до ветеринарного контролю. Пропуск через митний кордон України вантажів, підконтрольних службі ветеринарної медицини, дозволяється тільки після проходження обовязкового ветеринарного контролю.

Товар повинен супроводжуватися ветеринарним сертифікатом, який видається вповноваженими в країні експортера органами (з обовязковим зазначенням конкретного одержувача товару).

Митний контроль і митне оформлення товару здійснюються після проведення ветеринарного контролю як у пункті пропуску, так і за місцем митного оформлення[3].

Ветеринарний контроль (Імпорт/Транзит). Пропуск через митний кордон України вантажів, підконтрольних службі ветеринарної медицини, дозволяється тільки після проходження обовязкового ветеринарного контролю.

Товар також повинен супроводжуватися ветеринарним сертифікатом, який видається вповноваженими в країні експортера органами (з обовязковим зазначенням конкретного одержувача товару).

Що ж стосується екологічного контролю. Він здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України попереднього документального контролю товарів, що підлягають екологічному та радіологічному контролю, та віднесені до компетенції органів охорони державного кордону. При ввезенні за межі території України товарів, зазначених у переліку та тих, що не включено до переліку,екологічний контроль здійснюється на митній території України [6] Якщо на товаросупровідних документах наявний відбиток штампа територіальних органів Державної екологічної інспекції «Ввіз/вивіз дозволено», це свідчить про проходження товару екологічного контролю. Працівник митниці перевіряє ТСД, та при наявності певних підозр щодо проходження контролю, має право запросити посадову особу митних органів для проведення повторного екологічного контролю. Санітарно-епідеміологічний контроль. Відбиток штампа органів Державної санітарно-епідеміологічної служби «Санітарно- епідеміологічний контроль здійснено», ставиться також на товаросупровідних або товаротранспортних накладних при імпорті харчових продуктів, що підлягають санітарно-епідеміологічному контролю [7]. При відсутності свідоцтва про наявність проходження ветеринарного контролю чи певних підозрах виниклих у працівника митних органів, контроль проводиться аналогічно попередньо описаним на зонах митного контролю [8]. Після завершення чого видається відповідний сертифікат. Після здійснення всіх видів контролю, посадові особи митниці проставляють печатки на ТСД про їх проходження. Також для переміщення товару через митний кордон України потрібне митне оформлення попередньої декларації з 01/01/2008 тип митної декларації - ТР ПД.

Умовою пропуску через митний кордон України товарів є подання субєктом підприємницької діяльності, на адресу якого ввозяться товари, митниці, у зоні якої він знаходиться, попередньої вантажної митної декларації та її електронної копії.

Креветки морожені входять до групи ризику, а це означає що працівникам митниці необхідно більш детально контролювати правильність визначення митної вартості.

Ознаки товарів «групи ризику» за митною вартістю при здійсненні митного оформлення у режимі «імпорт»:

- країна - відправник не являється країною походження товару;

- торгівельна країна не співпадає з країною відправлення товару;

- відсутні відомості щодо виробника та торгової марки товару;

- товар оформлюється за листами про погодження;

- товари, на які Державною митною службою надіслані довідкові ціни;

- товари елітних брендів;

- товари, які були у використанні;

- товари з характеристиками, які мають вплив на їх ціну (пошкодження, дефекти, комплектність);

- країна походження товару заявлена як «невідома» (графа 34 ВМД - «00»). Під час здійснення контролю для правильності та точності визначення митної вартості товарів, що є невідємною складовою митного оформлення, необхідно обовязково дотримуватись правил та вимог вказаних у пункті другому «Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.08 N 339 (339-2008-п), зокрема, забезпечити порівняння рівня заявленої митної вартості з:

- рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Всі ці документи регулюють переміщення креветок морожених через митний кордон України.

2. Складання зовнішньо - економічного контракту на поставку в Україну креветок морожених

Зовнішньоекономічна діяльність в усіх країнах являє собою одну з головніших напрямів. В Україні іноземні товари нажаль користуються більшим попитом ніж продукція вітчизняного виробника. І представники морських делікатесів не є винятком. Український ринок морепродуктів і надалі продовжує залишатися залежним від імпорту. Тому в цьому питанні розглянемо правильність та послідовність складання зовнішньоекономічного контракту, адже він являє собою оди із основних документів імпорту товарів.

Зовнішньоекономічний договір являє собою матеріально оформлену угоду двох або більше субєктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обовязків у зовнішньоекономічній діяльності. Договір укладається відповідно до статі 1, Ч.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів. Зовнішньоекономічний договір укладається субєктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньо - економічного договору можуть бути зазначені в дорученні, статутних документах, договорах та інших документах на підставах, які не суперечать Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Дії, які здійснюються від імені іноземного субєкта зовнішньоекономічної діяльності, субєктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, уважаються діями цього іноземного субєкта зовнішньоекономічної діяльності [5].

Договір може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Права та обовязки сторін зовнішньо - економічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, то це відображаються в умовах договору.

Згідно до наказу Міністерства економіки та з питань економічної інтеграції України № 201 від 06.09.2001 року було затверджено Положення «Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)», відповідно до цього Положення договір повинен містити такі структурні елементи [15]:

1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

2. Преамбула.

3. Предмет договору (контракту).

4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).

5. Базисні умови поставки товарів (здавання приймання виконаних робіт або послуг).

6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).

7. Умови платежів.

8. Умови приймання здавання товару (робіт, послуг).

9. Упаковка та маркування.

10. Форс мажорні обставини.

11. Санкції та рекламації.

12. Врегулювання спорів у судовому порядку.

13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

14. Підписи сторін, печатки.